Костянтин Калінін (1887 – 1938), український, російський та радянський авіаконструктор
Konstantin Kalinin (1887 - 1938), Ukrainian, Russian and Soviet aircraft designer
У 1918 р. служив в авіації Армії Української держави, командир 1-го Волинського авіаційного дивізіону, командир повітроплавного загону Дієвої армії УНР та УГА, інспектор авіації УГА, завідувач авіаційного складу Дієвої армії УНР.
In 1918 he served in the aviation of the Army of the Ukrainian state, commander of the 1st Volyn Aviation Division, commander of the air detachment of the Active Army of the UPR and UGA, inspector of aviation of the UGA, head of the aviation staff of the Active Army of the UPR.
З 1920 р. служив в авіації РСЧА у Києві, у 1922 р. закінчив Московський інститут Червоного повітряного флоту, працював завідувачем конструкторського бюро на Київському авіаційному заводі № 6.
From 1920 he served in the air force of the Russian Air Force in Kiev, in 1922 he graduated from the Moscow Institute of the Red Air Fleet, worked as head of the design bureau at the Kiev Aviation Plant № 6.
У 1926 році Калінін очолив конструкторське бюро при авіаційному заводі акціонерного товариства повітряних сполучень «Укрповітрошлях» у Харкові. У 1928—29 рр. розробив там конструкції пасажирських літаків К-4, К-5, які витіснили машини іноземних марок з повітряних ліній СРСР.
In 1926, Kalinin headed the design bureau at the aviation plant of the Ukrpovitroshlyakh joint-stock company in Kharkiv. From 1928 to 1929 he developed the designs for the K-4 and K-5 passenger planes, which displaced foreign-made cars from Soviet airlines.
Опубліковано: 2020-10-26
Федір Билінкін (1882 - після 1918), Член Київського товариства повітроплавання
Fedor Bilinkin (1882 - after 1918), Member of the Kiev Aeronautical Society
Син київського купця, студент КПІ, в 1911 р у власному ангарі на Сирецькому аеродромі побудував «Билінкін-біплан». Разом з Ігорем Сікорським і Василем Йорданом, почав створення біплана БІС № 1 (Билінкін, Йордан, Сікорський). Потім його перебудували в літак БІС № 2, на якому 3 червня 1910 року в присутності спортивних комісарів Київського товариства повітроплавання Ігор Сікорський виконав вдалий політ по прямій довжиною в 182 м на висоті 1,2 м тривалістю 12 сек. Надалі було скоєно близько 50 польотів на висоті 10 м, але з малою тривалістю.
The son of a Kyiv merchant, a KPI student, in 1911 he built the Bilinkin Biplane in his own hangar at Syretsky Airport. Together with Igor Sikorsky and Vasyl Yordan, he started creating the BIS № 1 biplane (Bilinkin, Yordan, Sikorsky). Then it was rebuilt into a BIS-2 aircraft, on which on June 3, 1910, in the presence of sports commissioners of the Kyiv Aeronautical Society, Igor Sikorsky made a successful flight in a straight line of 182 m at an altitude of 1.2 m for 12 seconds. Later, about 50 flights were made at an altitude of 10 m, but with a short duration.
Опубліковано: 2020-10-26
Володимир Григор’єв (1883 – 1922), Член Київського товариства повітроплавання
Volodymyr Hryhoriev (1883 - 1922), Member of the Kyiv Aeronautical Society
Український авіаконструктор, головний інженер заводу «Мотор Січ» (1921). У 1902 году вступивши на механічне відділення КПІ. У 1909 - 1915 роках працював на заводі Ф.Терещенка: креслярем, завідувачем майстерень, техніком-конструктором, начальником технічного бюро, помічником директора. У 1911 році навчався у Франції, закінчив авіаційну школу, стажувався в аеродинамічній лабораторії Ейфеля.
Ukrainian aircraft designer, chief engineer of the Motor Sich plant (1921). In 1902 he entered the mechanical department of KPI. From 1909 to 1915 he worked at F. Tereshchenko's plant: as a draftsman, head of workshops, design technician, head of the technical bureau, and assistant director. In 1911 he studied in France, graduated from aviation school, interned in the aerodynamic laboratory of the Eiffel.
З липня 1917 він завідує авіамайстернями КПІ. У 1919 працював начальником науково-технічного відділу Головного управління Військово-повітряного флоту України. З 1921 року в м. Олександрівськ (нині - Запоріжжя) на заводі авіадвигунів "Дека" «Петроградського акціонерного товариства електромеханічних споруд» (пізніше - "Державний авіаційний завод № 9" був головним інженером і одночасно завідувачем його літакобудівного відділу.
From July 1917 he headed the KPI aircraft workshops. In 1919 he worked as the head of the scientific and technical department of the Main Directorate of the Ukrainian Air Force.
From 1921 in Oleksandrivsk (now - Zaporizhia) at the aircraft engine plant "Deka" of the "Petrograd Joint Stock Company of Electromechanical Structures" (later - "State Aviation Plant № 9" was the chief engineer and head of its aircraft department.
Опубліковано: 2020-10-26
В’ячеслав Ткачев (1885—1965), Член Київського товариства повітроплавання
Vyacheslav Tkachev (1885-1965), member of the Kiev Society of Aeronautics
Військовий льотчик, генерал-майор, Георгіївський кавалер. У вересні 1910 року сотник Ткачов визначений офіцером-вихователем в Одеському кадетському корпусі. Побачивши в одеському небі польоти аероплана захоплюється авіацією і з дозволу начальства вступає до приватної авіашколи. Отримавши диплом цивільного пілота, Ткачов домагається в жовтні направлення на навчання в Севастопольську офіцерську школу авіаційного відділу Повітряного Флоту (ОША ОВФ).
Military pilot, major general, St. George's cavalier. In September 1910, Captain Tkachev was appointed an officer-educator in the Odessa Cadet Corps. Seeing the flights of the airplane in the Odessa sky, he became interested in aviation and, with the permission of his superiors, entered a private aviation school. Having received a diploma of a civilian pilot, Tkachev seeks in October to be sent to study at the Sevastopol Officer School of the Aviation Department of the Air Fleet.
Взяв участь у формуванні 3-й авіаційної роти в Києві, де потім проходив службу разом з Петром Нестеровим. У 1913 році здійснює рекордний переліт на «Ньюпор» за маршрутом Київ - Одеса - Керч - Тамань - Катеринодар загальною протяжністю в 1500 верст. Незважаючи на несприятливу осінню погоду і інші важкі умови, Ткачов блискуче виконав і цю задачу, за що Київське товариство повітроплавання присудило йому золотий знак «За найбільш видатний в Росії в 1913 році переліт».
He took part in the formation of the 3rd Aviation Company in Kyiv, where he later served with Peter Nesterov. In 1913 he made a record flight to Newport on the route Kiev - Odessa - Kerch - Taman - Katerinodar with a total length of 1500 miles. Despite the unfavorable autumn weather and other difficult conditions, Tkachev brilliantly performed this task, for which the Kiev Aeronautical Society awarded him the gold medal "For the most outstanding flight in Russia in 1913."
Author: Автор фото невідомий
Опубліковано: 2020-10-26
Олександр Свєшніков (1887 - 1919), Член Київського товариства повітроплавання
Alexander Sveshnikov (1887 - 1919), Member of the Kiev Aeronautical Society
Народився в Києві в родині купця 2-ї гільдії. За віросповіданням був православним. Освіту здобув в Київській приватній гімназії Т. А. Вальнера. Вступив до Паризького університету, який закінчив у 1912 році. За свій рахунок навчався польотів на літаках різних систем у Франції в школі Вандома (1912) і в Севастопольській авіаційній школі (1913-1914). Повернувшись з Парижа до Києва в кінці 1912 року, організував власну авіамайстерню, де зібрав з привезених з Франції частин свій літак. Надалі зібрав ще три літаки своєї конструкції.
He was born in Kyiv in the family of a merchant of the 2nd guild. He was Orthodox by religion. He was educated at the Kyiv private gymnasium of TA Wallner. He entered the University of Paris, graduating in 1912. At his own expense he studied flying on aircraft of various systems in France at the Vendôme School (1912) and at the Sevastopol Aviation School (1913-1914). Returning from Paris to Kiev at the end of 1912, he organized his own aircraft workshop, where he assembled his plane from parts brought from France. He later assembled three more aircraft of his own design.
Author: Фотограф невідомий
Опубліковано: 2020-10-26
Левко Мацієвич (1877 - 1910)
Levko Matsievich (1877 - 1910)
Український корабельний інженер, судобудівник, автор проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо, перший український авіатор, громадський і політичний діяч. Один із засновників Революційної української партії (РУП).
Ukrainian ship engineer, shipbuilder, author of projects of ships, submarines, minesweepers, seaplanes, etc., the first Ukrainian aviator, public and political figure. One of the founders of the Revolutionary Ukrainian Party (RUP).
У 1886-1895 роках навчався у 3-й Київській гімназії на Подолі, де виявив нахил до математики, фізики, хімії, іноземних мов і класичної літератури. Одним з перших в світі розробив проект авіаносця, Розробив тип літального апарата, здатного піднятися з палуби морського судна.
In 1886-1895 he studied at the 3rd Kyiv Gymnasium in Podil, where he showed a penchant for mathematics, physics, chemistry, foreign languages and classical literature. One of the first in the world to design an aircraft carrier, developed a type of aircraft capable of rising from the deck of a ship.
Загинув в першій в Россійській імперії авіакатастрофі під час польоту над Комендантським полем Санкт-Петербурга.
Died in the first plane crash in the Russian Empire during a flight over the Commandant's Field in St. Petersburg.
Опубліковано: 2020-10-26
Артур Анатра (1875 - 1943)
Arthur Anatra (1875 - 1943)
Підприємець, банкір, купець першої гільдії, один із піонерів авіації в Російській імперії. Засновник та власник найбільшого на півдні Російської імперії авіабудівельного заводу «Анатра». Ініціатор створення Одеської військової авіашколи («Школа нового времени, учреждённая А. А. Анатра»), яку фінансував сам. Один із співзасновників Одеського аероклубу. Видавав журнал «Зоря авіації».
Entrepreneur, banker, merchant of the first guild, one of the pioneers of aviation in the Russian Empire. Founder and owner of the largest in the south of the Russian Empire aircraft factory "Anatra". Initiator of the Odessa Military Aviation School ("School of modern times, established by AA Anatra"), which he financed. One of the co-founders of the Odessa Aeroclub. Published the magazine "Dawn of Aviation".
Опубліковано: 2020-10-26
Василь Хіоні (1882-1938)
Vasily Khioni (1882-1938)
Директор та інструктор авіаційної школи при Одеському аероклубі. Авіаконструктор, перший аероплан «Хіоні-1» збудував 1912 року. Льотчик-випробувач та головний конструктор Одеського літакобудівельного заводу «Анатра». 1916 року завод випустив літак-бомбардувальник за проектом Василя Хіоні. В радянський час працював в Одеських авіаремонтних майстернях №7, створених на базі заводу «Анатра».
Director and instructor of the aviation school at the Odessa Aeroclub. Aircraft designer, the first airplane "Hioni-1" built in 1912. Test pilot and chief designer of Odessa Aircraft Plant "Anatra". In 1916, the plant produced a bomber designed by Vasily Khioni. During the Soviet era, he worked in the Odessa aircraft repair shops G7, created on the basis of the Anatra plant.
Опубліковано: 2020-10-26
Михайло Єфімов (1881 – 1919)
Mikhail Yefimov (1881 - 1919)
1909 року здійснив польоти на планері. Вчиться у Анрі Фармана на Шалонському полі. Фарман довірив йому згодом навчати трьох французьких офіцерів льотній справі, також випробовувати аероплани, замовлені військовим відомством. 31 січня 1910 встановив на літаку «Фарман» світовий рекорд по тривалості польоту з пасажиром — пробув в повітрі 1 годину 50 хвилин — цим самим покращивши рекорд, встановлений Орвілом Райтом. 15 лютого Аероклуб Франції вручає йому диплом пілота-авіатора числом 31, що означає: перший дипломований авіатор в Російській імперії. Перші в Російській імперії публічні польоти Єфімова відбулися 8 березня 1910 на Одеському іподромі на літаку «Фарман-4».
In 1909 he flew a glider. He studies with Henri Farman on the Chalon Field. Farman later entrusted him with training three French flight officers, as well as testing airplanes ordered by the military. On January 31, 1910, he set a world record on the Farman for the duration of a flight with a passenger - he spent 1 hour and 50 minutes in the air - thus improving the record set by Orville Wright. On February 15, the Aeroclub of France presents him with the diploma of pilot-aviator number 31, which means: the first certified aviator in the Russian Empire. Yefimov's first public flights in the Russian Empire took place on March 8, 1910 at the Odessa Hippodrome on a Farman-4 aircraft.
Опубліковано: 2020-10-26
Сергій Уточкін (1876 – 1915)
Sergei Utochkin (1876 - 1915)
Льотчик-випробувач, пілот-авіатор (з 1910 року), піонер і пропагандист авіації. Брав участь у велосипедних перегонах, грав у футбол, займався автомобільним, вітрильним, ковзанярським та мотоциклетним спортом, боксом, боротьбою, веслуванням, гімнастикою, джіу-джитсу, легкою атлетикою, парашутизмом, плаванням, тенісом. Фехтуванням тощо.
Test pilot, aviator (since 1910), pioneer and aviation promoter. He participated in bicycle races, played football, engaged in automobile, sailing, skating and motorcycle sports, boxing, wrestling, rowing, gymnastics, jiu-jitsu, athletics, skydiving, swimming, tennis, fencing, etc.
Уточкін став другим у Російській імперії вітчизняним льотчиком після Михайла Єфімова. Відповідно до деяких джерел, за свою кар'єру Сергій Ісайович здійснив близько 150-ти польотів на аероплані у 70-ти містах світу. За іншими ж даними, лише впродовж трьох років Сергій Уточкін побував у 600 великих і малих містах Російської імперії, де літав на аероплані.
Utochkin became the second domestic pilot in the Russian Empire after Mikhail Yefimov. According to some sources, during his career Serhiy Isayovych made about 150 flights on an airplane in 70 cities around the world. According to other sources, only for three years Sergei Utochkin visited 600 large and small cities of the Russian Empire, where he flew on an airplane.
Став першим льотчиком Азербайджану. А також брав участь у Першому всеросійському святі повітроплавання, де разом з Єфімовим вони виграли майже усі змагання.
Became the first pilot in Azerbaijan. He also took part in the First All-Russian Aeronautics Festival, where together with Yefimov they won almost all competitions.
Author: Яков Владимирович Штейнберг
Опубліковано: 2020-10-26
Євграф Крутень (1890 – 1917)
Evgraf Kruten (1890 - 1917)
Народився в Києві, по закінченні Київського кадетського корпусу поступив до Павловського військового училища в Санкт-Петербурзі. Отримав чин прапорщика й був зарахований до 4-го кінно-артилерійського дивізіону. За власним бажанням був переведений до 3-ї київської авіаційної роти, згодом служив спостерігачем і коректувальником артелерійського вогню з літака в авіазагоні Петра Нестерова. У 1913 році був присутнім на Сирецькому аеродромі в Києві, коли Петро Нестеров виконував там «мертву петлю».
Born in Kiev, after graduating from the Kiev Cadet Corps he entered the Pavlovsk Military School in St. Petersburg. He received the rank of ensign and was enlisted in the 4th Cavalry Artillery Division. At his own request, he was transferred to the 3rd Kyiv Aviation Company, and later served as an observer and adjuster of artillery fire from an aircraft in Peter Nesterov's air detachment. In 1913 he was present at the Syretsky airfield in Kyiv, when Petro Nesterov performed a "dead loop" there.
У травні 1916 року Крутень був призначений командиром 2-го авіазагону винищувачів. На німецьких оперативних картах район дій винищувальної групи Є. Крутеня позначали червоною лінією, як такої зони, з якої німецькі літаки майже ніколи не поверталися.
In May 1916, Kruten was appointed commander of the 2nd Fighter Squadron. On German operational maps, the area of action of E. Kruten's fighter group was marked with a red line, as such a zone from which German planes almost never returned.
Опубліковано: 2020-10-26
1939
Опубліковано: 2020-10-06
Ігор Сікорський в Нью-Йорку. США. 30 березня 1919 рік
Пригоди капелюха Сікорського. Невигадана історія
Всі знали, що Містер Гелікоптер мав улюбленого капелюха фасону “федора”. Жодний виліт не обходився без цього талісману. Принаймні, талісманом його вважав власник. Адже не зазнав жодних серйозних травм під час випробувань своїх апаратів - звісно, що траплялися аварії, але все закінчувалося добре. Правда, з'явився цей капелюх у Сікорського, ймовірно, в американський період життя, адже на дореволюційних знімках він зазвичай позує біля своїх аеропланів в шкіряному шоломі. Тим не менш, зараз капелюх Сікорського зберігається під ковпаком з органічного скла в кабінеті-музеї Сікорського в штаті Коннектикут, США. Кажуть, і зараз молоді пілоти приходять до цього капелюха заручитися "заступництвом" - нібито, це приносить успіх.
1919
Опубліковано: 2020-10-05
Зліва направо: барон Соловйов, Сергій Рахманінов, Ігор Сікорський біля першого американського літака Сікорського S-29A. США. 1920-ті роки
1920-ті роки
Опубліковано: 2020-10-05
1931
Опубліковано: 2020-10-05
1939
Опубліковано: 2020-10-05
Син Ігоря Сікорського Сергій демонструє можливості технічної інновації, розробленої на замовлення Служби берегової охорони США – рятувальної лебідки. США. 1944 рік
1944
Опубліковано: 2020-10-05
Ігор Сікорський та один із перших американських пілотів Орвілл Райт біля гелікоптера S-47 (R-4). США. Травень 1942 року
1942
Опубліковано: 2020-10-05
Ігор Сікорський отримує з рук президента США Гаррі Трумена Нагороду ім. Роберта Дж. Коллієра – щорічну нагороду за високі досягнення в галузі авіації в США. США. 17 грудня 1951 року
1951
Опубліковано: 2020-10-05
Костянтин Калінін (1887 – 1938), український, російський та радянський авіаконструктор
Konstantin Kalinin (1887 - 1938), Ukrainian, Russian and Soviet aircraft designer
У 1918 р. служив в авіації Армії Української держави, командир 1-го Волинського авіаційного дивізіону, командир повітроплавного загону Дієвої армії УНР та УГА, інспектор авіації УГА, завідувач авіаційного складу Дієвої армії УНР.
In 1918 he served in the aviation of the Army of the Ukrainian state, commander of the 1st Volyn Aviation Division, commander of the air detachment of the Active Army of the UPR and UGA, inspector of aviation of the UGA, head of the aviation staff of the Active Army of the UPR.
З 1920 р. служив в авіації РСЧА у Києві, у 1922 р. закінчив Московський інститут Червоного повітряного флоту, працював завідувачем конструкторського бюро на Київському авіаційному заводі № 6.
From 1920 he served in the air force of the Russian Air Force in Kiev, in 1922 he graduated from the Moscow Institute of the Red Air Fleet, worked as head of the design bureau at the Kiev Aviation Plant № 6.
У 1926 році Калінін очолив конструкторське бюро при авіаційному заводі акціонерного товариства повітряних сполучень «Укрповітрошлях» у Харкові. У 1928—29 рр. розробив там конструкції пасажирських літаків К-4, К-5, які витіснили машини іноземних марок з повітряних ліній СРСР.
In 1926, Kalinin headed the design bureau at the aviation plant of the Ukrpovitroshlyakh joint-stock company in Kharkiv. From 1928 to 1929 he developed the designs for the K-4 and K-5 passenger planes, which displaced foreign-made cars from Soviet airlines.
Опубліковано: 2020-10-26
Федір Билінкін (1882 - після 1918), Член Київського товариства повітроплавання
Fedor Bilinkin (1882 - after 1918), Member of the Kiev Aeronautical Society
Син київського купця, студент КПІ, в 1911 р у власному ангарі на Сирецькому аеродромі побудував «Билінкін-біплан». Разом з Ігорем Сікорським і Василем Йорданом, почав створення біплана БІС № 1 (Билінкін, Йордан, Сікорський). Потім його перебудували в літак БІС № 2, на якому 3 червня 1910 року в присутності спортивних комісарів Київського товариства повітроплавання Ігор Сікорський виконав вдалий політ по прямій довжиною в 182 м на висоті 1,2 м тривалістю 12 сек. Надалі було скоєно близько 50 польотів на висоті 10 м, але з малою тривалістю.
The son of a Kyiv merchant, a KPI student, in 1911 he built the Bilinkin Biplane in his own hangar at Syretsky Airport. Together with Igor Sikorsky and Vasyl Yordan, he started creating the BIS № 1 biplane (Bilinkin, Yordan, Sikorsky). Then it was rebuilt into a BIS-2 aircraft, on which on June 3, 1910, in the presence of sports commissioners of the Kyiv Aeronautical Society, Igor Sikorsky made a successful flight in a straight line of 182 m at an altitude of 1.2 m for 12 seconds. Later, about 50 flights were made at an altitude of 10 m, but with a short duration.
Опубліковано: 2020-10-26
Володимир Григор’єв (1883 – 1922), Член Київського товариства повітроплавання
Volodymyr Hryhoriev (1883 - 1922), Member of the Kyiv Aeronautical Society
Український авіаконструктор, головний інженер заводу «Мотор Січ» (1921). У 1902 году вступивши на механічне відділення КПІ. У 1909 - 1915 роках працював на заводі Ф.Терещенка: креслярем, завідувачем майстерень, техніком-конструктором, начальником технічного бюро, помічником директора. У 1911 році навчався у Франції, закінчив авіаційну школу, стажувався в аеродинамічній лабораторії Ейфеля.
Ukrainian aircraft designer, chief engineer of the Motor Sich plant (1921). In 1902 he entered the mechanical department of KPI. From 1909 to 1915 he worked at F. Tereshchenko's plant: as a draftsman, head of workshops, design technician, head of the technical bureau, and assistant director. In 1911 he studied in France, graduated from aviation school, interned in the aerodynamic laboratory of the Eiffel.
З липня 1917 він завідує авіамайстернями КПІ. У 1919 працював начальником науково-технічного відділу Головного управління Військово-повітряного флоту України. З 1921 року в м. Олександрівськ (нині - Запоріжжя) на заводі авіадвигунів "Дека" «Петроградського акціонерного товариства електромеханічних споруд» (пізніше - "Державний авіаційний завод № 9" був головним інженером і одночасно завідувачем його літакобудівного відділу.
From July 1917 he headed the KPI aircraft workshops. In 1919 he worked as the head of the scientific and technical department of the Main Directorate of the Ukrainian Air Force.
From 1921 in Oleksandrivsk (now - Zaporizhia) at the aircraft engine plant "Deka" of the "Petrograd Joint Stock Company of Electromechanical Structures" (later - "State Aviation Plant № 9" was the chief engineer and head of its aircraft department.
Опубліковано: 2020-10-26
В’ячеслав Ткачев (1885—1965), Член Київського товариства повітроплавання
Vyacheslav Tkachev (1885-1965), member of the Kiev Society of Aeronautics
Військовий льотчик, генерал-майор, Георгіївський кавалер. У вересні 1910 року сотник Ткачов визначений офіцером-вихователем в Одеському кадетському корпусі. Побачивши в одеському небі польоти аероплана захоплюється авіацією і з дозволу начальства вступає до приватної авіашколи. Отримавши диплом цивільного пілота, Ткачов домагається в жовтні направлення на навчання в Севастопольську офіцерську школу авіаційного відділу Повітряного Флоту (ОША ОВФ).
Military pilot, major general, St. George's cavalier. In September 1910, Captain Tkachev was appointed an officer-educator in the Odessa Cadet Corps. Seeing the flights of the airplane in the Odessa sky, he became interested in aviation and, with the permission of his superiors, entered a private aviation school. Having received a diploma of a civilian pilot, Tkachev seeks in October to be sent to study at the Sevastopol Officer School of the Aviation Department of the Air Fleet.
Взяв участь у формуванні 3-й авіаційної роти в Києві, де потім проходив службу разом з Петром Нестеровим. У 1913 році здійснює рекордний переліт на «Ньюпор» за маршрутом Київ - Одеса - Керч - Тамань - Катеринодар загальною протяжністю в 1500 верст. Незважаючи на несприятливу осінню погоду і інші важкі умови, Ткачов блискуче виконав і цю задачу, за що Київське товариство повітроплавання присудило йому золотий знак «За найбільш видатний в Росії в 1913 році переліт».
He took part in the formation of the 3rd Aviation Company in Kyiv, where he later served with Peter Nesterov. In 1913 he made a record flight to Newport on the route Kiev - Odessa - Kerch - Taman - Katerinodar with a total length of 1500 miles. Despite the unfavorable autumn weather and other difficult conditions, Tkachev brilliantly performed this task, for which the Kiev Aeronautical Society awarded him the gold medal "For the most outstanding flight in Russia in 1913."
Author: Автор фото невідомий
Опубліковано: 2020-10-26
Олександр Свєшніков (1887 - 1919), Член Київського товариства повітроплавання
Alexander Sveshnikov (1887 - 1919), Member of the Kiev Aeronautical Society
Народився в Києві в родині купця 2-ї гільдії. За віросповіданням був православним. Освіту здобув в Київській приватній гімназії Т. А. Вальнера. Вступив до Паризького університету, який закінчив у 1912 році. За свій рахунок навчався польотів на літаках різних систем у Франції в школі Вандома (1912) і в Севастопольській авіаційній школі (1913-1914). Повернувшись з Парижа до Києва в кінці 1912 року, організував власну авіамайстерню, де зібрав з привезених з Франції частин свій літак. Надалі зібрав ще три літаки своєї конструкції.
He was born in Kyiv in the family of a merchant of the 2nd guild. He was Orthodox by religion. He was educated at the Kyiv private gymnasium of TA Wallner. He entered the University of Paris, graduating in 1912. At his own expense he studied flying on aircraft of various systems in France at the Vendôme School (1912) and at the Sevastopol Aviation School (1913-1914). Returning from Paris to Kiev at the end of 1912, he organized his own aircraft workshop, where he assembled his plane from parts brought from France. He later assembled three more aircraft of his own design.
Author: Фотограф невідомий
Опубліковано: 2020-10-26
Левко Мацієвич (1877 - 1910)
Levko Matsievich (1877 - 1910)
Український корабельний інженер, судобудівник, автор проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо, перший український авіатор, громадський і політичний діяч. Один із засновників Революційної української партії (РУП).
Ukrainian ship engineer, shipbuilder, author of projects of ships, submarines, minesweepers, seaplanes, etc., the first Ukrainian aviator, public and political figure. One of the founders of the Revolutionary Ukrainian Party (RUP).
У 1886-1895 роках навчався у 3-й Київській гімназії на Подолі, де виявив нахил до математики, фізики, хімії, іноземних мов і класичної літератури. Одним з перших в світі розробив проект авіаносця, Розробив тип літального апарата, здатного піднятися з палуби морського судна.
In 1886-1895 he studied at the 3rd Kyiv Gymnasium in Podil, where he showed a penchant for mathematics, physics, chemistry, foreign languages and classical literature. One of the first in the world to design an aircraft carrier, developed a type of aircraft capable of rising from the deck of a ship.
Загинув в першій в Россійській імперії авіакатастрофі під час польоту над Комендантським полем Санкт-Петербурга.
Died in the first plane crash in the Russian Empire during a flight over the Commandant's Field in St. Petersburg.
Опубліковано: 2020-10-26
Артур Анатра (1875 - 1943)
Arthur Anatra (1875 - 1943)
Підприємець, банкір, купець першої гільдії, один із піонерів авіації в Російській імперії. Засновник та власник найбільшого на півдні Російської імперії авіабудівельного заводу «Анатра». Ініціатор створення Одеської військової авіашколи («Школа нового времени, учреждённая А. А. Анатра»), яку фінансував сам. Один із співзасновників Одеського аероклубу. Видавав журнал «Зоря авіації».
Entrepreneur, banker, merchant of the first guild, one of the pioneers of aviation in the Russian Empire. Founder and owner of the largest in the south of the Russian Empire aircraft factory "Anatra". Initiator of the Odessa Military Aviation School ("School of modern times, established by AA Anatra"), which he financed. One of the co-founders of the Odessa Aeroclub. Published the magazine "Dawn of Aviation".
Опубліковано: 2020-10-26
Василь Хіоні (1882-1938)
Vasily Khioni (1882-1938)
Директор та інструктор авіаційної школи при Одеському аероклубі. Авіаконструктор, перший аероплан «Хіоні-1» збудував 1912 року. Льотчик-випробувач та головний конструктор Одеського літакобудівельного заводу «Анатра». 1916 року завод випустив літак-бомбардувальник за проектом Василя Хіоні. В радянський час працював в Одеських авіаремонтних майстернях №7, створених на базі заводу «Анатра».
Director and instructor of the aviation school at the Odessa Aeroclub. Aircraft designer, the first airplane "Hioni-1" built in 1912. Test pilot and chief designer of Odessa Aircraft Plant "Anatra". In 1916, the plant produced a bomber designed by Vasily Khioni. During the Soviet era, he worked in the Odessa aircraft repair shops G7, created on the basis of the Anatra plant.
Опубліковано: 2020-10-26
Михайло Єфімов (1881 – 1919)
Mikhail Yefimov (1881 - 1919)
1909 року здійснив польоти на планері. Вчиться у Анрі Фармана на Шалонському полі. Фарман довірив йому згодом навчати трьох французьких офіцерів льотній справі, також випробовувати аероплани, замовлені військовим відомством. 31 січня 1910 встановив на літаку «Фарман» світовий рекорд по тривалості польоту з пасажиром — пробув в повітрі 1 годину 50 хвилин — цим самим покращивши рекорд, встановлений Орвілом Райтом. 15 лютого Аероклуб Франції вручає йому диплом пілота-авіатора числом 31, що означає: перший дипломований авіатор в Російській імперії. Перші в Російській імперії публічні польоти Єфімова відбулися 8 березня 1910 на Одеському іподромі на літаку «Фарман-4».
In 1909 he flew a glider. He studies with Henri Farman on the Chalon Field. Farman later entrusted him with training three French flight officers, as well as testing airplanes ordered by the military. On January 31, 1910, he set a world record on the Farman for the duration of a flight with a passenger - he spent 1 hour and 50 minutes in the air - thus improving the record set by Orville Wright. On February 15, the Aeroclub of France presents him with the diploma of pilot-aviator number 31, which means: the first certified aviator in the Russian Empire. Yefimov's first public flights in the Russian Empire took place on March 8, 1910 at the Odessa Hippodrome on a Farman-4 aircraft.
Опубліковано: 2020-10-26
Сергій Уточкін (1876 – 1915)
Sergei Utochkin (1876 - 1915)
Льотчик-випробувач, пілот-авіатор (з 1910 року), піонер і пропагандист авіації. Брав участь у велосипедних перегонах, грав у футбол, займався автомобільним, вітрильним, ковзанярським та мотоциклетним спортом, боксом, боротьбою, веслуванням, гімнастикою, джіу-джитсу, легкою атлетикою, парашутизмом, плаванням, тенісом. Фехтуванням тощо.
Test pilot, aviator (since 1910), pioneer and aviation promoter. He participated in bicycle races, played football, engaged in automobile, sailing, skating and motorcycle sports, boxing, wrestling, rowing, gymnastics, jiu-jitsu, athletics, skydiving, swimming, tennis, fencing, etc.
Уточкін став другим у Російській імперії вітчизняним льотчиком після Михайла Єфімова. Відповідно до деяких джерел, за свою кар'єру Сергій Ісайович здійснив близько 150-ти польотів на аероплані у 70-ти містах світу. За іншими ж даними, лише впродовж трьох років Сергій Уточкін побував у 600 великих і малих містах Російської імперії, де літав на аероплані.
Utochkin became the second domestic pilot in the Russian Empire after Mikhail Yefimov. According to some sources, during his career Serhiy Isayovych made about 150 flights on an airplane in 70 cities around the world. According to other sources, only for three years Sergei Utochkin visited 600 large and small cities of the Russian Empire, where he flew on an airplane.
Став першим льотчиком Азербайджану. А також брав участь у Першому всеросійському святі повітроплавання, де разом з Єфімовим вони виграли майже усі змагання.
Became the first pilot in Azerbaijan. He also took part in the First All-Russian Aeronautics Festival, where together with Yefimov they won almost all competitions.
Author: Яков Владимирович Штейнберг
Опубліковано: 2020-10-26
Євграф Крутень (1890 – 1917)
Evgraf Kruten (1890 - 1917)
Народився в Києві, по закінченні Київського кадетського корпусу поступив до Павловського військового училища в Санкт-Петербурзі. Отримав чин прапорщика й був зарахований до 4-го кінно-артилерійського дивізіону. За власним бажанням був переведений до 3-ї київської авіаційної роти, згодом служив спостерігачем і коректувальником артелерійського вогню з літака в авіазагоні Петра Нестерова. У 1913 році був присутнім на Сирецькому аеродромі в Києві, коли Петро Нестеров виконував там «мертву петлю».
Born in Kiev, after graduating from the Kiev Cadet Corps he entered the Pavlovsk Military School in St. Petersburg. He received the rank of ensign and was enlisted in the 4th Cavalry Artillery Division. At his own request, he was transferred to the 3rd Kyiv Aviation Company, and later served as an observer and adjuster of artillery fire from an aircraft in Peter Nesterov's air detachment. In 1913 he was present at the Syretsky airfield in Kyiv, when Petro Nesterov performed a "dead loop" there.
У травні 1916 року Крутень був призначений командиром 2-го авіазагону винищувачів. На німецьких оперативних картах район дій винищувальної групи Є. Крутеня позначали червоною лінією, як такої зони, з якої німецькі літаки майже ніколи не поверталися.
In May 1916, Kruten was appointed commander of the 2nd Fighter Squadron. On German operational maps, the area of action of E. Kruten's fighter group was marked with a red line, as such a zone from which German planes almost never returned.
Опубліковано: 2020-10-26
1939
Опубліковано: 2020-10-06
Ігор Сікорський в Нью-Йорку. США. 30 березня 1919 рік
Пригоди капелюха Сікорського. Невигадана історія
Всі знали, що Містер Гелікоптер мав улюбленого капелюха фасону “федора”. Жодний виліт не обходився без цього талісману. Принаймні, талісманом його вважав власник. Адже не зазнав жодних серйозних травм під час випробувань своїх апаратів - звісно, що траплялися аварії, але все закінчувалося добре. Правда, з'явився цей капелюх у Сікорського, ймовірно, в американський період життя, адже на дореволюційних знімках він зазвичай позує біля своїх аеропланів в шкіряному шоломі. Тим не менш, зараз капелюх Сікорського зберігається під ковпаком з органічного скла в кабінеті-музеї Сікорського в штаті Коннектикут, США. Кажуть, і зараз молоді пілоти приходять до цього капелюха заручитися "заступництвом" - нібито, це приносить успіх.
1919
Опубліковано: 2020-10-05
Зліва направо: барон Соловйов, Сергій Рахманінов, Ігор Сікорський біля першого американського літака Сікорського S-29A. США. 1920-ті роки
1920-ті роки
Опубліковано: 2020-10-05
1931
Опубліковано: 2020-10-05
1939
Опубліковано: 2020-10-05
Син Ігоря Сікорського Сергій демонструє можливості технічної інновації, розробленої на замовлення Служби берегової охорони США – рятувальної лебідки. США. 1944 рік
1944
Опубліковано: 2020-10-05
Ігор Сікорський та один із перших американських пілотів Орвілл Райт біля гелікоптера S-47 (R-4). США. Травень 1942 року
1942
Опубліковано: 2020-10-05
Ігор Сікорський отримує з рук президента США Гаррі Трумена Нагороду ім. Роберта Дж. Коллієра – щорічну нагороду за високі досягнення в галузі авіації в США. США. 17 грудня 1951 року
1951
Опубліковано: 2020-10-05
Костянтин Калінін (1887 – 1938), український, російський та радянський авіаконструктор
Konstantin Kalinin (1887 - 1938), Ukrainian, Russian and Soviet aircraft designer
У 1918 р. служив в авіації Армії Української держави, командир 1-го Волинського авіаційного дивізіону, командир повітроплавного загону Дієвої армії УНР та УГА, інспектор авіації УГА, завідувач авіаційного складу Дієвої армії УНР.
In 1918 he served in the aviation of the Army of the Ukrainian state, commander of the 1st Volyn Aviation Division, commander of the air detachment of the Active Army of the UPR and UGA, inspector of aviation of the UGA, head of the aviation staff of the Active Army of the UPR.
З 1920 р. служив в авіації РСЧА у Києві, у 1922 р. закінчив Московський інститут Червоного повітряного флоту, працював завідувачем конструкторського бюро на Київському авіаційному заводі № 6.
From 1920 he served in the air force of the Russian Air Force in Kiev, in 1922 he graduated from the Moscow Institute of the Red Air Fleet, worked as head of the design bureau at the Kiev Aviation Plant № 6.
У 1926 році Калінін очолив конструкторське бюро при авіаційному заводі акціонерного товариства повітряних сполучень «Укрповітрошлях» у Харкові. У 1928—29 рр. розробив там конструкції пасажирських літаків К-4, К-5, які витіснили машини іноземних марок з повітряних ліній СРСР.
In 1926, Kalinin headed the design bureau at the aviation plant of the Ukrpovitroshlyakh joint-stock company in Kharkiv. From 1928 to 1929 he developed the designs for the K-4 and K-5 passenger planes, which displaced foreign-made cars from Soviet airlines.
Опубліковано: 2020-10-26
Федір Билінкін (1882 - після 1918), Член Київського товариства повітроплавання
Fedor Bilinkin (1882 - after 1918), Member of the Kiev Aeronautical Society
Син київського купця, студент КПІ, в 1911 р у власному ангарі на Сирецькому аеродромі побудував «Билінкін-біплан». Разом з Ігорем Сікорським і Василем Йорданом, почав створення біплана БІС № 1 (Билінкін, Йордан, Сікорський). Потім його перебудували в літак БІС № 2, на якому 3 червня 1910 року в присутності спортивних комісарів Київського товариства повітроплавання Ігор Сікорський виконав вдалий політ по прямій довжиною в 182 м на висоті 1,2 м тривалістю 12 сек. Надалі було скоєно близько 50 польотів на висоті 10 м, але з малою тривалістю.
The son of a Kyiv merchant, a KPI student, in 1911 he built the Bilinkin Biplane in his own hangar at Syretsky Airport. Together with Igor Sikorsky and Vasyl Yordan, he started creating the BIS № 1 biplane (Bilinkin, Yordan, Sikorsky). Then it was rebuilt into a BIS-2 aircraft, on which on June 3, 1910, in the presence of sports commissioners of the Kyiv Aeronautical Society, Igor Sikorsky made a successful flight in a straight line of 182 m at an altitude of 1.2 m for 12 seconds. Later, about 50 flights were made at an altitude of 10 m, but with a short duration.
Опубліковано: 2020-10-26
Володимир Григор’єв (1883 – 1922), Член Київського товариства повітроплавання
Volodymyr Hryhoriev (1883 - 1922), Member of the Kyiv Aeronautical Society
Український авіаконструктор, головний інженер заводу «Мотор Січ» (1921). У 1902 году вступивши на механічне відділення КПІ. У 1909 - 1915 роках працював на заводі Ф.Терещенка: креслярем, завідувачем майстерень, техніком-конструктором, начальником технічного бюро, помічником директора. У 1911 році навчався у Франції, закінчив авіаційну школу, стажувався в аеродинамічній лабораторії Ейфеля.
Ukrainian aircraft designer, chief engineer of the Motor Sich plant (1921). In 1902 he entered the mechanical department of KPI. From 1909 to 1915 he worked at F. Tereshchenko's plant: as a draftsman, head of workshops, design technician, head of the technical bureau, and assistant director. In 1911 he studied in France, graduated from aviation school, interned in the aerodynamic laboratory of the Eiffel.
З липня 1917 він завідує авіамайстернями КПІ. У 1919 працював начальником науково-технічного відділу Головного управління Військово-повітряного флоту України. З 1921 року в м. Олександрівськ (нині - Запоріжжя) на заводі авіадвигунів "Дека" «Петроградського акціонерного товариства електромеханічних споруд» (пізніше - "Державний авіаційний завод № 9" був головним інженером і одночасно завідувачем його літакобудівного відділу.
From July 1917 he headed the KPI aircraft workshops. In 1919 he worked as the head of the scientific and technical department of the Main Directorate of the Ukrainian Air Force.
From 1921 in Oleksandrivsk (now - Zaporizhia) at the aircraft engine plant "Deka" of the "Petrograd Joint Stock Company of Electromechanical Structures" (later - "State Aviation Plant № 9" was the chief engineer and head of its aircraft department.
Опубліковано: 2020-10-26
В’ячеслав Ткачев (1885—1965), Член Київського товариства повітроплавання
Vyacheslav Tkachev (1885-1965), member of the Kiev Society of Aeronautics
Військовий льотчик, генерал-майор, Георгіївський кавалер. У вересні 1910 року сотник Ткачов визначений офіцером-вихователем в Одеському кадетському корпусі. Побачивши в одеському небі польоти аероплана захоплюється авіацією і з дозволу начальства вступає до приватної авіашколи. Отримавши диплом цивільного пілота, Ткачов домагається в жовтні направлення на навчання в Севастопольську офіцерську школу авіаційного відділу Повітряного Флоту (ОША ОВФ).
Military pilot, major general, St. George's cavalier. In September 1910, Captain Tkachev was appointed an officer-educator in the Odessa Cadet Corps. Seeing the flights of the airplane in the Odessa sky, he became interested in aviation and, with the permission of his superiors, entered a private aviation school. Having received a diploma of a civilian pilot, Tkachev seeks in October to be sent to study at the Sevastopol Officer School of the Aviation Department of the Air Fleet.
Взяв участь у формуванні 3-й авіаційної роти в Києві, де потім проходив службу разом з Петром Нестеровим. У 1913 році здійснює рекордний переліт на «Ньюпор» за маршрутом Київ - Одеса - Керч - Тамань - Катеринодар загальною протяжністю в 1500 верст. Незважаючи на несприятливу осінню погоду і інші важкі умови, Ткачов блискуче виконав і цю задачу, за що Київське товариство повітроплавання присудило йому золотий знак «За найбільш видатний в Росії в 1913 році переліт».
He took part in the formation of the 3rd Aviation Company in Kyiv, where he later served with Peter Nesterov. In 1913 he made a record flight to Newport on the route Kiev - Odessa - Kerch - Taman - Katerinodar with a total length of 1500 miles. Despite the unfavorable autumn weather and other difficult conditions, Tkachev brilliantly performed this task, for which the Kiev Aeronautical Society awarded him the gold medal "For the most outstanding flight in Russia in 1913."
Author: Автор фото невідомий
Опубліковано: 2020-10-26
Олександр Свєшніков (1887 - 1919), Член Київського товариства повітроплавання
Alexander Sveshnikov (1887 - 1919), Member of the Kiev Aeronautical Society
Народився в Києві в родині купця 2-ї гільдії. За віросповіданням був православним. Освіту здобув в Київській приватній гімназії Т. А. Вальнера. Вступив до Паризького університету, який закінчив у 1912 році. За свій рахунок навчався польотів на літаках різних систем у Франції в школі Вандома (1912) і в Севастопольській авіаційній школі (1913-1914). Повернувшись з Парижа до Києва в кінці 1912 року, організував власну авіамайстерню, де зібрав з привезених з Франції частин свій літак. Надалі зібрав ще три літаки своєї конструкції.
He was born in Kyiv in the family of a merchant of the 2nd guild. He was Orthodox by religion. He was educated at the Kyiv private gymnasium of TA Wallner. He entered the University of Paris, graduating in 1912. At his own expense he studied flying on aircraft of various systems in France at the Vendôme School (1912) and at the Sevastopol Aviation School (1913-1914). Returning from Paris to Kiev at the end of 1912, he organized his own aircraft workshop, where he assembled his plane from parts brought from France. He later assembled three more aircraft of his own design.
Author: Фотограф невідомий
Опубліковано: 2020-10-26
Левко Мацієвич (1877 - 1910)
Levko Matsievich (1877 - 1910)
Український корабельний інженер, судобудівник, автор проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо, перший український авіатор, громадський і політичний діяч. Один із засновників Революційної української партії (РУП).
Ukrainian ship engineer, shipbuilder, author of projects of ships, submarines, minesweepers, seaplanes, etc., the first Ukrainian aviator, public and political figure. One of the founders of the Revolutionary Ukrainian Party (RUP).
У 1886-1895 роках навчався у 3-й Київській гімназії на Подолі, де виявив нахил до математики, фізики, хімії, іноземних мов і класичної літератури. Одним з перших в світі розробив проект авіаносця, Розробив тип літального апарата, здатного піднятися з палуби морського судна.
In 1886-1895 he studied at the 3rd Kyiv Gymnasium in Podil, where he showed a penchant for mathematics, physics, chemistry, foreign languages and classical literature. One of the first in the world to design an aircraft carrier, developed a type of aircraft capable of rising from the deck of a ship.
Загинув в першій в Россійській імперії авіакатастрофі під час польоту над Комендантським полем Санкт-Петербурга.
Died in the first plane crash in the Russian Empire during a flight over the Commandant's Field in St. Petersburg.
Опубліковано: 2020-10-26
Артур Анатра (1875 - 1943)
Arthur Anatra (1875 - 1943)
Підприємець, банкір, купець першої гільдії, один із піонерів авіації в Російській імперії. Засновник та власник найбільшого на півдні Російської імперії авіабудівельного заводу «Анатра». Ініціатор створення Одеської військової авіашколи («Школа нового времени, учреждённая А. А. Анатра»), яку фінансував сам. Один із співзасновників Одеського аероклубу. Видавав журнал «Зоря авіації».
Entrepreneur, banker, merchant of the first guild, one of the pioneers of aviation in the Russian Empire. Founder and owner of the largest in the south of the Russian Empire aircraft factory "Anatra". Initiator of the Odessa Military Aviation School ("School of modern times, established by AA Anatra"), which he financed. One of the co-founders of the Odessa Aeroclub. Published the magazine "Dawn of Aviation".
Опубліковано: 2020-10-26
Василь Хіоні (1882-1938)
Vasily Khioni (1882-1938)
Директор та інструктор авіаційної школи при Одеському аероклубі. Авіаконструктор, перший аероплан «Хіоні-1» збудував 1912 року. Льотчик-випробувач та головний конструктор Одеського літакобудівельного заводу «Анатра». 1916 року завод випустив літак-бомбардувальник за проектом Василя Хіоні. В радянський час працював в Одеських авіаремонтних майстернях №7, створених на базі заводу «Анатра».
Director and instructor of the aviation school at the Odessa Aeroclub. Aircraft designer, the first airplane "Hioni-1" built in 1912. Test pilot and chief designer of Odessa Aircraft Plant "Anatra". In 1916, the plant produced a bomber designed by Vasily Khioni. During the Soviet era, he worked in the Odessa aircraft repair shops G7, created on the basis of the Anatra plant.
Опубліковано: 2020-10-26
Михайло Єфімов (1881 – 1919)
Mikhail Yefimov (1881 - 1919)
1909 року здійснив польоти на планері. Вчиться у Анрі Фармана на Шалонському полі. Фарман довірив йому згодом навчати трьох французьких офіцерів льотній справі, також випробовувати аероплани, замовлені військовим відомством. 31 січня 1910 встановив на літаку «Фарман» світовий рекорд по тривалості польоту з пасажиром — пробув в повітрі 1 годину 50 хвилин — цим самим покращивши рекорд, встановлений Орвілом Райтом. 15 лютого Аероклуб Франції вручає йому диплом пілота-авіатора числом 31, що означає: перший дипломований авіатор в Російській імперії. Перші в Російській імперії публічні польоти Єфімова відбулися 8 березня 1910 на Одеському іподромі на літаку «Фарман-4».
In 1909 he flew a glider. He studies with Henri Farman on the Chalon Field. Farman later entrusted him with training three French flight officers, as well as testing airplanes ordered by the military. On January 31, 1910, he set a world record on the Farman for the duration of a flight with a passenger - he spent 1 hour and 50 minutes in the air - thus improving the record set by Orville Wright. On February 15, the Aeroclub of France presents him with the diploma of pilot-aviator number 31, which means: the first certified aviator in the Russian Empire. Yefimov's first public flights in the Russian Empire took place on March 8, 1910 at the Odessa Hippodrome on a Farman-4 aircraft.
Опубліковано: 2020-10-26
Сергій Уточкін (1876 – 1915)
Sergei Utochkin (1876 - 1915)
Льотчик-випробувач, пілот-авіатор (з 1910 року), піонер і пропагандист авіації. Брав участь у велосипедних перегонах, грав у футбол, займався автомобільним, вітрильним, ковзанярським та мотоциклетним спортом, боксом, боротьбою, веслуванням, гімнастикою, джіу-джитсу, легкою атлетикою, парашутизмом, плаванням, тенісом. Фехтуванням тощо.
Test pilot, aviator (since 1910), pioneer and aviation promoter. He participated in bicycle races, played football, engaged in automobile, sailing, skating and motorcycle sports, boxing, wrestling, rowing, gymnastics, jiu-jitsu, athletics, skydiving, swimming, tennis, fencing, etc.
Уточкін став другим у Російській імперії вітчизняним льотчиком після Михайла Єфімова. Відповідно до деяких джерел, за свою кар'єру Сергій Ісайович здійснив близько 150-ти польотів на аероплані у 70-ти містах світу. За іншими ж даними, лише впродовж трьох років Сергій Уточкін побував у 600 великих і малих містах Російської імперії, де літав на аероплані.
Utochkin became the second domestic pilot in the Russian Empire after Mikhail Yefimov. According to some sources, during his career Serhiy Isayovych made about 150 flights on an airplane in 70 cities around the world. According to other sources, only for three years Sergei Utochkin visited 600 large and small cities of the Russian Empire, where he flew on an airplane.
Став першим льотчиком Азербайджану. А також брав участь у Першому всеросійському святі повітроплавання, де разом з Єфімовим вони виграли майже усі змагання.
Became the first pilot in Azerbaijan. He also took part in the First All-Russian Aeronautics Festival, where together with Yefimov they won almost all competitions.
Author: Яков Владимирович Штейнберг
Опубліковано: 2020-10-26
Євграф Крутень (1890 – 1917)
Evgraf Kruten (1890 - 1917)
Народився в Києві, по закінченні Київського кадетського корпусу поступив до Павловського військового училища в Санкт-Петербурзі. Отримав чин прапорщика й був зарахований до 4-го кінно-артилерійського дивізіону. За власним бажанням був переведений до 3-ї київської авіаційної роти, згодом служив спостерігачем і коректувальником артелерійського вогню з літака в авіазагоні Петра Нестерова. У 1913 році був присутнім на Сирецькому аеродромі в Києві, коли Петро Нестеров виконував там «мертву петлю».
Born in Kiev, after graduating from the Kiev Cadet Corps he entered the Pavlovsk Military School in St. Petersburg. He received the rank of ensign and was enlisted in the 4th Cavalry Artillery Division. At his own request, he was transferred to the 3rd Kyiv Aviation Company, and later served as an observer and adjuster of artillery fire from an aircraft in Peter Nesterov's air detachment. In 1913 he was present at the Syretsky airfield in Kyiv, when Petro Nesterov performed a "dead loop" there.
У травні 1916 року Крутень був призначений командиром 2-го авіазагону винищувачів. На німецьких оперативних картах район дій винищувальної групи Є. Крутеня позначали червоною лінією, як такої зони, з якої німецькі літаки майже ніколи не поверталися.
In May 1916, Kruten was appointed commander of the 2nd Fighter Squadron. On German operational maps, the area of action of E. Kruten's fighter group was marked with a red line, as such a zone from which German planes almost never returned.
Опубліковано: 2020-10-26
1939
Опубліковано: 2020-10-06
Ігор Сікорський в Нью-Йорку. США. 30 березня 1919 рік
Пригоди капелюха Сікорського. Невигадана історія
Всі знали, що Містер Гелікоптер мав улюбленого капелюха фасону “федора”. Жодний виліт не обходився без цього талісману. Принаймні, талісманом його вважав власник. Адже не зазнав жодних серйозних травм під час випробувань своїх апаратів - звісно, що траплялися аварії, але все закінчувалося добре. Правда, з'явився цей капелюх у Сікорського, ймовірно, в американський період життя, адже на дореволюційних знімках він зазвичай позує біля своїх аеропланів в шкіряному шоломі. Тим не менш, зараз капелюх Сікорського зберігається під ковпаком з органічного скла в кабінеті-музеї Сікорського в штаті Коннектикут, США. Кажуть, і зараз молоді пілоти приходять до цього капелюха заручитися "заступництвом" - нібито, це приносить успіх.
1919
Опубліковано: 2020-10-05
Зліва направо: барон Соловйов, Сергій Рахманінов, Ігор Сікорський біля першого американського літака Сікорського S-29A. США. 1920-ті роки
1920-ті роки
Опубліковано: 2020-10-05
1931
Опубліковано: 2020-10-05
1939
Опубліковано: 2020-10-05
Син Ігоря Сікорського Сергій демонструє можливості технічної інновації, розробленої на замовлення Служби берегової охорони США – рятувальної лебідки. США. 1944 рік
1944
Опубліковано: 2020-10-05
Ігор Сікорський та один із перших американських пілотів Орвілл Райт біля гелікоптера S-47 (R-4). США. Травень 1942 року
1942
Опубліковано: 2020-10-05
Ігор Сікорський отримує з рук президента США Гаррі Трумена Нагороду ім. Роберта Дж. Коллієра – щорічну нагороду за високі досягнення в галузі авіації в США. США. 17 грудня 1951 року
1951
Опубліковано: 2020-10-05
Костянтин Калінін (1887 – 1938)
Костянтин Калінін (1887 – 1938), український, російський та радянський авіаконструктор
Konstantin Kalinin (1887 - 1938), Ukrainian, Russian and Soviet aircraft designer
У 1918 р. служив в авіації Армії Української держави, командир 1-го Волинського авіаційного дивізіону, командир повітроплавного загону Дієвої армії УНР та УГА, інспектор авіації УГА, завідувач авіаційного складу Дієвої армії УНР.
In 1918 he served in the aviation of the Army of the Ukrainian state, commander of the 1st Volyn Aviation Division, commander of the air detachment of the Active Army of the UPR and UGA, inspector of aviation of the UGA, head of the aviation staff of the Active Army of the UPR.
З 1920 р. служив в авіації РСЧА у Києві, у 1922 р. закінчив Московський інститут Червоного повітряного флоту, працював завідувачем конструкторського бюро на Київському авіаційному заводі № 6.
From 1920 he served in the air force of the Russian Air Force in Kiev, in 1922 he graduated from the Moscow Institute of the Red Air Fleet, worked as head of the design bureau at the Kiev Aviation Plant № 6.
У 1926 році Калінін очолив конструкторське бюро при авіаційному заводі акціонерного товариства повітряних сполучень «Укрповітрошлях» у Харкові. У 1928—29 рр. розробив там конструкції пасажирських літаків К-4, К-5, які витіснили машини іноземних марок з повітряних ліній СРСР.
In 1926, Kalinin headed the design bureau at the aviation plant of the Ukrpovitroshlyakh joint-stock company in Kharkiv. From 1928 to 1929 he developed the designs for the K-4 and K-5 passenger planes, which displaced foreign-made cars from Soviet airlines.
Костянтин Калінін (1887 – 1938)
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/125 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-25 |
Федір Билінкін (1882 - після 1918)
Федір Билінкін (1882 - після 1918), Член Київського товариства повітроплавання
Fedor Bilinkin (1882 - after 1918), Member of the Kiev Aeronautical Society
Син київського купця, студент КПІ, в 1911 р у власному ангарі на Сирецькому аеродромі побудував «Билінкін-біплан». Разом з Ігорем Сікорським і Василем Йорданом, почав створення біплана БІС № 1 (Билінкін, Йордан, Сікорський). Потім його перебудували в літак БІС № 2, на якому 3 червня 1910 року в присутності спортивних комісарів Київського товариства повітроплавання Ігор Сікорський виконав вдалий політ по прямій довжиною в 182 м на висоті 1,2 м тривалістю 12 сек. Надалі було скоєно близько 50 польотів на висоті 10 м, але з малою тривалістю.
The son of a Kyiv merchant, a KPI student, in 1911 he built the Bilinkin Biplane in his own hangar at Syretsky Airport. Together with Igor Sikorsky and Vasyl Yordan, he started creating the BIS № 1 biplane (Bilinkin, Yordan, Sikorsky). Then it was rebuilt into a BIS-2 aircraft, on which on June 3, 1910, in the presence of sports commissioners of the Kyiv Aeronautical Society, Igor Sikorsky made a successful flight in a straight line of 182 m at an altitude of 1.2 m for 12 seconds. Later, about 50 flights were made at an altitude of 10 m, but with a short duration.
Федір Билінкін (1882 - після 1918)
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/126 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-26 |
Володимир Григор’єв (1883 – 1922)
Володимир Григор’єв (1883 – 1922), Член Київського товариства повітроплавання
Volodymyr Hryhoriev (1883 - 1922), Member of the Kyiv Aeronautical Society
Український авіаконструктор, головний інженер заводу «Мотор Січ» (1921). У 1902 году вступивши на механічне відділення КПІ. У 1909 - 1915 роках працював на заводі Ф.Терещенка: креслярем, завідувачем майстерень, техніком-конструктором, начальником технічного бюро, помічником директора. У 1911 році навчався у Франції, закінчив авіаційну школу, стажувався в аеродинамічній лабораторії Ейфеля.
Ukrainian aircraft designer, chief engineer of the Motor Sich plant (1921). In 1902 he entered the mechanical department of KPI. From 1909 to 1915 he worked at F. Tereshchenko's plant: as a draftsman, head of workshops, design technician, head of the technical bureau, and assistant director. In 1911 he studied in France, graduated from aviation school, interned in the aerodynamic laboratory of the Eiffel.
З липня 1917 він завідує авіамайстернями КПІ. У 1919 працював начальником науково-технічного відділу Головного управління Військово-повітряного флоту України. З 1921 року в м. Олександрівськ (нині - Запоріжжя) на заводі авіадвигунів "Дека" «Петроградського акціонерного товариства електромеханічних споруд» (пізніше - "Державний авіаційний завод № 9" був головним інженером і одночасно завідувачем його літакобудівного відділу.
From July 1917 he headed the KPI aircraft workshops. In 1919 he worked as the head of the scientific and technical department of the Main Directorate of the Ukrainian Air Force.
From 1921 in Oleksandrivsk (now - Zaporizhia) at the aircraft engine plant "Deka" of the "Petrograd Joint Stock Company of Electromechanical Structures" (later - "State Aviation Plant № 9" was the chief engineer and head of its aircraft department.
Володимир Григор’єв (1883 – 1922)
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/127 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-26 |
Автор фото невідомий
В’ячеслав Ткачев (1885—1965)
В’ячеслав Ткачев (1885—1965), Член Київського товариства повітроплавання
Vyacheslav Tkachev (1885-1965), member of the Kiev Society of Aeronautics
Військовий льотчик, генерал-майор, Георгіївський кавалер. У вересні 1910 року сотник Ткачов визначений офіцером-вихователем в Одеському кадетському корпусі. Побачивши в одеському небі польоти аероплана захоплюється авіацією і з дозволу начальства вступає до приватної авіашколи. Отримавши диплом цивільного пілота, Ткачов домагається в жовтні направлення на навчання в Севастопольську офіцерську школу авіаційного відділу Повітряного Флоту (ОША ОВФ).
Military pilot, major general, St. George's cavalier. In September 1910, Captain Tkachev was appointed an officer-educator in the Odessa Cadet Corps. Seeing the flights of the airplane in the Odessa sky, he became interested in aviation and, with the permission of his superiors, entered a private aviation school. Having received a diploma of a civilian pilot, Tkachev seeks in October to be sent to study at the Sevastopol Officer School of the Aviation Department of the Air Fleet.
Взяв участь у формуванні 3-й авіаційної роти в Києві, де потім проходив службу разом з Петром Нестеровим. У 1913 році здійснює рекордний переліт на «Ньюпор» за маршрутом Київ - Одеса - Керч - Тамань - Катеринодар загальною протяжністю в 1500 верст. Незважаючи на несприятливу осінню погоду і інші важкі умови, Ткачов блискуче виконав і цю задачу, за що Київське товариство повітроплавання присудило йому золотий знак «За найбільш видатний в Росії в 1913 році переліт».
He took part in the formation of the 3rd Aviation Company in Kyiv, where he later served with Peter Nesterov. In 1913 he made a record flight to Newport on the route Kiev - Odessa - Kerch - Taman - Katerinodar with a total length of 1500 miles. Despite the unfavorable autumn weather and other difficult conditions, Tkachev brilliantly performed this task, for which the Kiev Aeronautical Society awarded him the gold medal "For the most outstanding flight in Russia in 1913."
В’ячеслав Ткачев (1885—1965)
Authors and responsible:
Автор фото невідомий
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/128 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-26 |
Фотограф невідомий
Олександр Свєшніков (1887 - 1919)
Олександр Свєшніков (1887 - 1919), Член Київського товариства повітроплавання
Alexander Sveshnikov (1887 - 1919), Member of the Kiev Aeronautical Society
Народився в Києві в родині купця 2-ї гільдії. За віросповіданням був православним. Освіту здобув в Київській приватній гімназії Т. А. Вальнера. Вступив до Паризького університету, який закінчив у 1912 році. За свій рахунок навчався польотів на літаках різних систем у Франції в школі Вандома (1912) і в Севастопольській авіаційній школі (1913-1914). Повернувшись з Парижа до Києва в кінці 1912 року, організував власну авіамайстерню, де зібрав з привезених з Франції частин свій літак. Надалі зібрав ще три літаки своєї конструкції.
He was born in Kyiv in the family of a merchant of the 2nd guild. He was Orthodox by religion. He was educated at the Kyiv private gymnasium of TA Wallner. He entered the University of Paris, graduating in 1912. At his own expense he studied flying on aircraft of various systems in France at the Vendôme School (1912) and at the Sevastopol Aviation School (1913-1914). Returning from Paris to Kiev at the end of 1912, he organized his own aircraft workshop, where he assembled his plane from parts brought from France. He later assembled three more aircraft of his own design.
Олександр Свєшніков (1887 - 1919)
Authors and responsible:
Фотограф невідомий
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/129 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-26 |
Левко Мацієвич (1877 - 1910)
Левко Мацієвич (1877 - 1910)
Levko Matsievich (1877 - 1910)
Український корабельний інженер, судобудівник, автор проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо, перший український авіатор, громадський і політичний діяч. Один із засновників Революційної української партії (РУП).
Ukrainian ship engineer, shipbuilder, author of projects of ships, submarines, minesweepers, seaplanes, etc., the first Ukrainian aviator, public and political figure. One of the founders of the Revolutionary Ukrainian Party (RUP).
У 1886-1895 роках навчався у 3-й Київській гімназії на Подолі, де виявив нахил до математики, фізики, хімії, іноземних мов і класичної літератури. Одним з перших в світі розробив проект авіаносця, Розробив тип літального апарата, здатного піднятися з палуби морського судна.
In 1886-1895 he studied at the 3rd Kyiv Gymnasium in Podil, where he showed a penchant for mathematics, physics, chemistry, foreign languages and classical literature. One of the first in the world to design an aircraft carrier, developed a type of aircraft capable of rising from the deck of a ship.
Загинув в першій в Россійській імперії авіакатастрофі під час польоту над Комендантським полем Санкт-Петербурга.
Died in the first plane crash in the Russian Empire during a flight over the Commandant's Field in St. Petersburg.
Левко Мацієвич (1877 - 1910)
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/130 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-26 |
Артур Анатра (1875 - 1943)
Артур Анатра (1875 - 1943)
Arthur Anatra (1875 - 1943)
Підприємець, банкір, купець першої гільдії, один із піонерів авіації в Російській імперії. Засновник та власник найбільшого на півдні Російської імперії авіабудівельного заводу «Анатра». Ініціатор створення Одеської військової авіашколи («Школа нового времени, учреждённая А. А. Анатра»), яку фінансував сам. Один із співзасновників Одеського аероклубу. Видавав журнал «Зоря авіації».
Entrepreneur, banker, merchant of the first guild, one of the pioneers of aviation in the Russian Empire. Founder and owner of the largest in the south of the Russian Empire aircraft factory "Anatra". Initiator of the Odessa Military Aviation School ("School of modern times, established by AA Anatra"), which he financed. One of the co-founders of the Odessa Aeroclub. Published the magazine "Dawn of Aviation".
Артур Анатра (1875 - 1943)
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/131 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-26 |
Василь Хіоні (1882-1938)
Василь Хіоні (1882-1938)
Vasily Khioni (1882-1938)
Директор та інструктор авіаційної школи при Одеському аероклубі. Авіаконструктор, перший аероплан «Хіоні-1» збудував 1912 року. Льотчик-випробувач та головний конструктор Одеського літакобудівельного заводу «Анатра». 1916 року завод випустив літак-бомбардувальник за проектом Василя Хіоні. В радянський час працював в Одеських авіаремонтних майстернях №7, створених на базі заводу «Анатра».
Director and instructor of the aviation school at the Odessa Aeroclub. Aircraft designer, the first airplane "Hioni-1" built in 1912. Test pilot and chief designer of Odessa Aircraft Plant "Anatra". In 1916, the plant produced a bomber designed by Vasily Khioni. During the Soviet era, he worked in the Odessa aircraft repair shops G7, created on the basis of the Anatra plant.
Василь Хіоні (1882-1938)
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/132 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-26 |
Михайло Єфімов (1881 – 1919)
Михайло Єфімов (1881 – 1919)
Mikhail Yefimov (1881 - 1919)
1909 року здійснив польоти на планері. Вчиться у Анрі Фармана на Шалонському полі. Фарман довірив йому згодом навчати трьох французьких офіцерів льотній справі, також випробовувати аероплани, замовлені військовим відомством. 31 січня 1910 встановив на літаку «Фарман» світовий рекорд по тривалості польоту з пасажиром — пробув в повітрі 1 годину 50 хвилин — цим самим покращивши рекорд, встановлений Орвілом Райтом. 15 лютого Аероклуб Франції вручає йому диплом пілота-авіатора числом 31, що означає: перший дипломований авіатор в Російській імперії. Перші в Російській імперії публічні польоти Єфімова відбулися 8 березня 1910 на Одеському іподромі на літаку «Фарман-4».
In 1909 he flew a glider. He studies with Henri Farman on the Chalon Field. Farman later entrusted him with training three French flight officers, as well as testing airplanes ordered by the military. On January 31, 1910, he set a world record on the Farman for the duration of a flight with a passenger - he spent 1 hour and 50 minutes in the air - thus improving the record set by Orville Wright. On February 15, the Aeroclub of France presents him with the diploma of pilot-aviator number 31, which means: the first certified aviator in the Russian Empire. Yefimov's first public flights in the Russian Empire took place on March 8, 1910 at the Odessa Hippodrome on a Farman-4 aircraft.
Михайло Єфімов (1881 – 1919)
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/133 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-26 |
Яков Владимирович Штейнберг
Сергій Уточкін (1876 – 1915)
Сергій Уточкін (1876 – 1915)
Sergei Utochkin (1876 - 1915)
Льотчик-випробувач, пілот-авіатор (з 1910 року), піонер і пропагандист авіації. Брав участь у велосипедних перегонах, грав у футбол, займався автомобільним, вітрильним, ковзанярським та мотоциклетним спортом, боксом, боротьбою, веслуванням, гімнастикою, джіу-джитсу, легкою атлетикою, парашутизмом, плаванням, тенісом. Фехтуванням тощо.
Test pilot, aviator (since 1910), pioneer and aviation promoter. He participated in bicycle races, played football, engaged in automobile, sailing, skating and motorcycle sports, boxing, wrestling, rowing, gymnastics, jiu-jitsu, athletics, skydiving, swimming, tennis, fencing, etc.
Уточкін став другим у Російській імперії вітчизняним льотчиком після Михайла Єфімова. Відповідно до деяких джерел, за свою кар'єру Сергій Ісайович здійснив близько 150-ти польотів на аероплані у 70-ти містах світу. За іншими ж даними, лише впродовж трьох років Сергій Уточкін побував у 600 великих і малих містах Російської імперії, де літав на аероплані.
Utochkin became the second domestic pilot in the Russian Empire after Mikhail Yefimov. According to some sources, during his career Serhiy Isayovych made about 150 flights on an airplane in 70 cities around the world. According to other sources, only for three years Sergei Utochkin visited 600 large and small cities of the Russian Empire, where he flew on an airplane.
Став першим льотчиком Азербайджану. А також брав участь у Першому всеросійському святі повітроплавання, де разом з Єфімовим вони виграли майже усі змагання.
Became the first pilot in Azerbaijan. He also took part in the First All-Russian Aeronautics Festival, where together with Yefimov they won almost all competitions.
Сергій Уточкін (1876 – 1915)
Authors and responsible:
Яков Владимирович Штейнберг
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/134 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-26 |
Євграф Крутень (1890 – 1917)
Євграф Крутень (1890 – 1917)
Evgraf Kruten (1890 - 1917)
Народився в Києві, по закінченні Київського кадетського корпусу поступив до Павловського військового училища в Санкт-Петербурзі. Отримав чин прапорщика й був зарахований до 4-го кінно-артилерійського дивізіону. За власним бажанням був переведений до 3-ї київської авіаційної роти, згодом служив спостерігачем і коректувальником артелерійського вогню з літака в авіазагоні Петра Нестерова. У 1913 році був присутнім на Сирецькому аеродромі в Києві, коли Петро Нестеров виконував там «мертву петлю».
Born in Kiev, after graduating from the Kiev Cadet Corps he entered the Pavlovsk Military School in St. Petersburg. He received the rank of ensign and was enlisted in the 4th Cavalry Artillery Division. At his own request, he was transferred to the 3rd Kyiv Aviation Company, and later served as an observer and adjuster of artillery fire from an aircraft in Peter Nesterov's air detachment. In 1913 he was present at the Syretsky airfield in Kyiv, when Petro Nesterov performed a "dead loop" there.
У травні 1916 року Крутень був призначений командиром 2-го авіазагону винищувачів. На німецьких оперативних картах район дій винищувальної групи Є. Крутеня позначали червоною лінією, як такої зони, з якої німецькі літаки майже ніколи не поверталися.
In May 1916, Kruten was appointed commander of the 2nd Fighter Squadron. On German operational maps, the area of action of E. Kruten's fighter group was marked with a red line, as such a zone from which German planes almost never returned.
Євграф Крутень (1890 – 1917)
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/135 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-26 |
Будинок Сікорських станом на 2020 рік. Зовнішній вигляд.
м. Київ, Україна
Будинок Сікорських станом на 2020 рік. Зовнішній вигляд.
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/107 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-12 |
Креслення моделі гелікоптера VS-300 у трьох проекціях. США. 8 травня 1939 року
8 травня 1939 року
США
Креслення моделі гелікоптера VS-300 у трьох проекціях. США. 8 травня 1939 року
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/85 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-06 |
Креслення моделі літака S-29A. США. 4 вересня 1923 року
4 вересня 1923 року
США
Креслення моделі літака S-29A. США. 4 вересня 1923 року
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/86 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-06 |
Креслення моделі кліпера S-36B. США. 1927 рік
США
Креслення моделі кліпера S-36B. США. 1927 рік
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/87 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-06 |
Ігор Сікорський в Нью-Йорку. США. 30 березня 1919 рік
30 березня 1919 рік
Нью-Йорк. США
Ігор Сікорський в Нью-Йорку. США. 30 березня 1919 рік
Пригоди капелюха Сікорського. Невигадана історія
Всі знали, що Містер Гелікоптер мав улюбленого капелюха фасону “федора”. Жодний виліт не обходився без цього талісману. Принаймні, талісманом його вважав власник. Адже не зазнав жодних серйозних травм під час випробувань своїх апаратів - звісно, що траплялися аварії, але все закінчувалося добре. Правда, з'явився цей капелюх у Сікорського, ймовірно, в американський період життя, адже на дореволюційних знімках він зазвичай позує біля своїх аеропланів в шкіряному шоломі. Тим не менш, зараз капелюх Сікорського зберігається під ковпаком з органічного скла в кабінеті-музеї Сікорського в штаті Коннектикут, США. Кажуть, і зараз молоді пілоти приходять до цього капелюха заручитися "заступництвом" - нібито, це приносить успіх.
Ігор Сікорський в Нью-Йорку. США. 30 березня 1919 рік
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/62 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-04 |
Ігор Сікорскьий біля свого першого американського літака S-29A. 1920-ті роки
1920-ті роки
США
Зліва направо: барон Соловйов, Сергій Рахманінов, Ігор Сікорський біля першого американського літака Сікорського S-29A. США. 1920-ті роки
Ігор Сікорскьий біля свого першого американського літака S-29A. 1920-ті роки
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/63 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-05 |
Літак-амфібія S-40 ("Американський кліпер"). Політ над Нью-Йорком. США. Серпень 1931 року
Серпень 1931 року
Нью-Йорк. США
Літак-амфібія S-40 ("Американський кліпер"). Політ над Нью-Йорком. США. Серпень 1931 року
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/64 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-05 |
Кліпер S-42 на воді. США. 1934 рік
США
Кліпер S-42 на воді. США. 1934 рік
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/65 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-05 |
Салон кліпера S-42. Зона відпочинку. США. 1934 рік
США
Салон кліпера S-42. Зона відпочинку. США. 1934 рік
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/67 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-05 |
Ігор Сікорський за штурвалом першого американського гелікоптера VS-300. США 1939 рік
США
Ігор Сікорський за штурвалом першого американського гелікоптера VS-300. США 1939 рік
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/68 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-05 |
Син Ігоря Сікорського Сергій демонструє можливості технічної інновації. США. 1944 рік
США
Син Ігоря Сікорського Сергій демонструє можливості технічної інновації, розробленої на замовлення Служби берегової охорони США – рятувальної лебідки. США. 1944 рік
Син Ігоря Сікорського Сергій демонструє можливості технічної інновації. США. 1944 рік
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/69 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-05 |
Ігор Сікорський та Орвілл Райт біля гелікоптера S-47 (R-4). США. Травень 1942 року
Травень 1942 року
США
Ігор Сікорський та один із перших американських пілотів Орвілл Райт біля гелікоптера S-47 (R-4). США. Травень 1942 року
Ігор Сікорський та Орвілл Райт біля гелікоптера S-47 (R-4). США. Травень 1942 року
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/70 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-05 |
Ігор Сікорський і президент США Гаррі Трумен. США. 17 грудня 1951 року
США
Ігор Сікорський отримує з рук президента США Гаррі Трумена Нагороду ім. Роберта Дж. Коллієра – щорічну нагороду за високі досягнення в галузі авіації в США. США. 17 грудня 1951 року
Ігор Сікорський і президент США Гаррі Трумен. США. 17 грудня 1951 року // . -
Amount: 12 мб
Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
URL сторінки з описом | https://dcvisu.sikorsky.kiev.ua/documents/71 |
Дата онлайнової публікації | 2020-10-05 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.