Терещенко Нікола Артемович / Nikolay Artemovich Tereshchenko (1819-1903)

Галерея меценатів: Нікола Артемович Терещенко / Nikolay Artemovich Tereshchenko (1819-1903)
У 1851 вибраний старшим бургомістром Глухова і посідав цю посаду впродовж 9 років, а потім впродовж 14 років займав пост міського голови. Одночасно він виконував обов'язки головного губернатора земських зборів, члена земської управи Глухова, почесного мирового судді. Нікола Артемович більше 20-ти років стояв на чолі глухівського самоврядування, що свідчило про загальну пошану земляків до його діяльності. Окрім суспільної діяльності Нікола Артемійович особливу увагу приділяв добродійним справам — допомогав дитячим притулкам, міській лікарні і навіть ув'язненим, він очолював місцеве відділення піклування про в'язниці. У Київі коштом благодійника у 1881 році відкривається училище для сліпих, єдиний на той час такий заклад у Російській імперії. У цьому ж році Нікола Артемійович виділяє 23 тисячі карбованців на будівництво Маріїнського дитячого притулку (на розі Паньківської і Микільсько-Ботанічної вулиць, тепер НДІ психології). 1899 року меценат пожертвував кошти на облаштування будинку для міського парафіяльного училища на Ярославому Валу,40, яке носить його ім'я. In 1851 he was elected senior mayor of Glukhov and held this position for 9 years, and then for 14 years held the post of mayor. At the same time he served as chief governor of the Zemstvo, a member of the Zemstvo board Glukhov, an honorary justice of the peace. Nikola Artemovych was the head of the Glukhiv self-government for more than 20 years, which testified to the general respect of his compatriots for his activity. In addition to public activities, Nikolai Artemievich paid special attention to charitable causes - he helped children's shelters, the city hospital and even prisoners, he headed the local prison care department. In 1881, a school for the blind was opened in Kyiv at the expense of a philanthropist, the only such institution in the Russian Empire at that time. In the same year, Nikolai Artemiyovych allocated 23,000 rubles for the construction of the Mariinsky Children's Shelter (at the corner of Pankivska and Mykilsko-Botanichna Streets, now the Research Institute of Psychology). In 1899, the patron donated funds for the construction of a building for the city parish school at 40 Yaroslav Val, which bears his name.

Терещенко Нікола Артемович / Nikolay Artemovich Tereshchenko (1819-1903)

Ханенко Варвара Ніколовна (1852-1922)

Варвара Ніколовна Ханенко (1852-1922)
Була однодумцем та активним помічником свого чоловіка в колекціонуванні предметів мистецтва. Разом із чоловіком колекціонувала пам'ятки західного й східного мистецтва, на основі яких подружжя заснувало приватний музей. Після смерті Богдана Івановича в 1917 році колекція, згідно з його волею, перейшла у власність Варвари Ніколівни, а після її смерті мала перейти у власність Києва для організації загальнодоступного музею. Через Першу світову війну Варвара Николівна змушена була евакуювати значну частину зібрання з Києва до Москви, до Історичного музею. У 1921 році вона добилася повернення колекції до Києва. У 1999 році музею надано заповідану засновниками назву — Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Ханенко Варвара Ніколовна (1852-1922)

НОвый
Левко Мацієвич (1877 - 1910)

США

Левко Мацієвич (1877-1910)
У 1886-1895 роках навчався у 3-й Київській гімназії на Подолі, де виявив нахил до математики, фізики, хімії, іноземних мов і класичної літератури. Одним з перших в світі розробив проект авіаносця, Розробив тип літального апарата, здатного піднятися з палуби морського судна. In 1886-1895 he studied at the 3rd Kyiv Gymnasium in Podil, where he showed a penchant for mathematics, physics, chemistry, foreign languages and classical literature. One of the first in the world to design an aircraft carrier, developed a type of aircraft capable of rising from the deck of a ship. Загинув в першій в Россійській імперії авіакатастрофі під час польоту над Комендантським полем Санкт-Петербурга. Died in the first plane crash in the Russian Empire during a flight over the Commandant's Field in St. Petersburg.

Левко Мацієвич (1877 - 1910)

Микола Делоне (1856-1931)

Микола Делоне (1856-1931), Член Київського товариства повітроплавання
Mykola Delone (1856-1931), Member of the Kiev Aeronautical Society
Викладач Київського Політехнічного інституту. Керівник студентського гуртка повітроплавання, один із засновників Київського товариства повітроплавання. Конструктор планерів-біпланів. Автор брошури «Устройство дешёвого и лёгкого планёра и способы летания на нём».
Lecturer at Kyiv Polytechnic Institute. Head of the student aeronautical club, one of the founders of the Kyiv Aeronautical Society. Designer of biplanes. Author of the brochure "The device of a cheap and light glider and ways to fly on it."

Микола Делоне (1856-1931)

Олександр Карпека (1894-1918)

Олександр Карпека (1894-1918), Член Київського товариства
Alexander Karpeka (1894-1918), Member of the Kiev Aeronautical Society
Один із піонерів авіації в Російській імперії. Конструктор біпланів, перший з яких було збудовано в майстерні І.І.Сікорського. До Першої світової війни заснував «Першу Київську авіаційну майстерню конструктора аеропланів О.Д. Карпеки». Випускник Гатчинської військової авіаційної школи. Член Київського товариства повітроплавання. Пілот.
One of the pioneers of aviation in the Russian Empire. Designer of biplanes, the first of which was built in the workshop of II Sikorsky. Before the First World War he founded the «First Kyiv Aviation Workshop of Airplane Designer OD Karpeki». A graduate of the Gatchina Military Aviation School. Member of the Kyiv Aeronautical Society. Pilot.

Олександр Карпека (1894-1918)

Федір Терещенко (1988-1950)

Федір Терещенко (1988-1950), Член Київського товариства повітроплавання
Fedor Tereshchenko (1988-1950), Member of the Kyiv Aeronautical Society
Нащадок родини цукрозаводчиків. Заснував авіаційні майстерні в селі Червоне, де з Дмитром Григоровичем будував спортивні моноплани. Напередодні Першої світової війни отримав військове замовлення на аероплани, а майстерні стали Аеропланним заводом. Напочатку 1917 року очолив потяг-майстерню з ремонту літаків.
Descendant of a family of sugar growers. He founded aviation workshops in the village of Chervone, where he and Dmytro Hryhorovych built sports monoplanes. On the eve of the First World War, he received a military order for airplanes, and the workshops became an airplane factory. In early 1917 he headed the train-workshop for aircraft repairs.

Федір Терещенко (1988-1950)

Георгій Адлер (1886 - 1965)

Георгій Адлер (1886 - 1965), Член Київського товариства повітроплавання
George Adler (1886 - 1965), Member of the Kiev Society of Aeronautics
Один із піонерів авіації в Російській імперії. Конструктор кількох моделей планерів. Працював разом із Ігорем Сікорським. Випускник школи пілотів ІВАК та Севастопольської військової авіаційної школи. Учасник Першої світової війни. Отримав звання старшого унтер-офіцера та нагороджений Хрестом ордена Св. Георгія 4 ступеня.
One of the pioneers of aviation in the Russian Empire. Designer of several models of gliders. He worked with Igor Sikorsky. A graduate of the IVAC pilot school and the Sevastopol Military Aviation School. A participant in the First World War. He received the rank of senior non-commissioned officer and was awarded the Cross of the Order of St. George 4th degree.

Георгій Адлер (1886 - 1965)

Федір Андерс (1868-1926)

Федір Андерс (1868-1926)
Fedor Anders (1868-1926)
Творець дирижаблю «Київ», який у 1911 році став першим в Російській імперії аеростатом, збудованим на приватні кошти для перевезення цивільних осіб. Вже в радянський час Федір закінчив КПІ, працював на заводі Цеппеліна у Німеччині.
The creator of the airship "Kiev", which in 1911 became the first balloon in the Russian Empire, built on private funds to transport civilians. Already in Soviet times, Fedor graduated from KPI, worked at the Zeppelin plant in Germany.

Федір Андерс (1868-1926)

Олександр Кудашев (1872-1917?)

Олександр Кудашев (1872-1917?), Член Київського товариства повітроплавання
Alexander Kudashev (1872-1917?), Member of the Kiev Aeronautical Society
Інженер, викладач Київського Політехнічного інституту. У 1910 році в Києві збудував і випробував перший у Російській імперії літак вітчизняного виробництва. Працював в авіаційній майстерні Російсько-Балтійського вагонного заводу в Ризі, випускав біплани.
Engineer, lecturer at Kyiv Polytechnic Institute. In 1910, he built and tested the first domestically produced aircraft in the Russian Empire in Kyiv. He worked in the aviation workshop of the Russian-Baltic Carriage Plant in Riga, produced biplanes.

Олександр Кудашев (1872-1917?)

Дмитро Григорович (1883-1938)

Дмитро Григорович (1883-1938), Член Київського товариства повітроплавання
Dmytro Hryhorovych (1883-1938), Member of the Kyiv Aeronautical Society
Вчився в Київському Політехнічному інституті, відвідував гурток повітроплавання. Студентом розпочав будувати аероплани власної конструкції. Два літаки збудував у майстернях Федора Терещенка. В 1911 році переїхав до Петербурга, де видавав журнал «Вестник воздухоплавания». Працював технічним директором заводу Першого Російського товариства повітроплавання «С.С.Щетинин и К», де збудував свій перший літаючий човен М-1.
He studied at the Kyiv Polytechnic Institute, attended an aeronautics club. As a student he began to build airplanes of his own design. He built two planes in the workshops of Fedor Tereshchenko. In 1911 he moved to St. Petersburg, where he published the magazine "Bulletin of Aeronautics". He worked as the technical director of the plant of the First Russian Society of Aeronautics "SS Shchetinin and K", where he built his first flying boat M-1.

Дмитро Григорович (1883-1938)

Олександр Фальц-Фейн (1893-1916)

Олександр Фальц-Фейн (1893-1916), Член Київського товариства повітроплавання
Alexander Falz-Fein (1893-1916), Member of the Kiev Aeronautical Society
Хлопчиком Олександр бачив як підіймаються в повітря брати Райт і відтоді захопився авіацією. Навчаючись в Сумському кадетському корпусі, Олександр взявся за конструкцію власного планера. Член гуртка повітроплавання Київського Політехнічного Інституту. Студентом Петербургського Політехнічного Інституту, почав будувати новий літак за схемою літака Ігоря Сікорського С-6А. Будівництво відбувалося в маєтку дядька, на території сучасної Херсонської області.
As a boy, Alexander saw the Wright brothers take to the air and has since become fascinated with aviation. While studying in the Sumy Cadet Corps, Alexander undertook the construction of his own glider. Member of the aeronautics club of Kyiv Polytechnic Institute. A student of the St. Petersburg Polytechnic Institute, he began to build a new aircraft according to the scheme of Igor Sikorsky's C-6A aircraft. The construction took place on my uncle's estate in the modern Kherson region.

Олександр Фальц-Фейн (1893-1916)

Брати Касяненко

Брати Касяненко
Kasyanenko brothers
Євген Касяненко (1889-1938), Член Київського товариства повітроплавання
Eugene Kasyanenko (1889-1938), a member of the Kiev Society of Aeronautics
Іван Касяненко (1887-1942), Член Київського товариства повітроплавання
Ivan Kasyanenko (1887-1942), Member of the Kiev Aeronautical Society
Андрій Касяненко (1886-1942 або 6), Член Київського товариства повітроплавання
Andriy Kasyanenko (1886-1942 or 6), Member of the Kyiv Aeronautical Society
Григорій Касяненко (1891 – 193?), Член Київського товариства повітроплавання
Hryhoriy Kasyanenko (1891 - 193?), Member of the Kyiv Aeronautical Society
Четверо братів Касяненків (Андрій, Іван, Євген та Григорій) стояли біля витоків українського літакобудування, троє з братів вчилися в Київському Політехнічному інституті, були членами Київського товариства повітроплавання.
Перший літак братів Касяненків був збудований і випробуваний у серпні 1910 року. Він став третім спроектованим на території України літаком, який зміг відірватися від землі. Брати також розробляли та випускали гвинти для аеропланів.
Four Kasyanenko brothers (Andriy, Ivan, Yevhen and Hryhoriy) stood at the origins of Ukrainian aircraft construction, three of the brothers studied at the Kyiv Polytechnic Institute, were members of the Kyiv Aeronautical Society. The first plane of the Kasyanenko brothers was built and tested in August 1910. It became the third aircraft designed on the territory of Ukraine, which was able to break away from the ground. The brothers also designed and manufactured propellers for airplanes.

Брати Касяненко

Петро Нестеров (1887 – 1914)

Петро Нестеров (1887 – 1914), Член Київського товариства повітроплавання
Peter Nesterov (1887 - 1914), Member of the Kiev Society of Aeronautics
Навесні 1913 року поручик П. Нестеров почав виконувати обов'язки начальника XI корпусного загону 3-ї авіаційної роти в Києві, яка розміщувалася на Печерську й базувалася на Сирецькому військовому летовищі.
In the spring of 1913, Lieutenant P. Nesterov began to act as chief of the XI Corps Detachment of the 3rd Aviation Company in Kyiv, which was located in Pechersk and was based at the Syretsky Military Airfield.
Саме в Києві у 1913 році Нестеров на новенькому літаку «Ньюпор»-IV виробництва московського заводу «Дукс», із двигуном потужністю 70 к. с., піднявся над Сирецьким військовим летовищем і на висоті 600 метрів на очах численних глядачів уперше у світі здійснив знамениту «мертву петлю», що згодом стала називатися «петлею Нестерова».
Загинув під час здійснення першого у світі повітряного тарану.
It was in Kyiv in 1913 that Nesterov climbed over the Syretsky military airfield on a brand new Newport-IV aircraft manufactured by the Moscow Dux plant, with a 70-hp engine, and for the first time in the world made the famous 600 meters high in front of numerous spectators. "Dead loop", which later became known as the "Nesterov loop". He died during the world's first air ram.

Петро Нестеров (1887 – 1914)

Костянтин Калінін (1887 – 1938)

Костянтин Калінін (1887 – 1938), український, російський та радянський авіаконструктор
Konstantin Kalinin (1887 - 1938), Ukrainian, Russian and Soviet aircraft designer
У 1918 р. служив в авіації Армії Української держави, командир 1-го Волинського авіаційного дивізіону, командир повітроплавного загону Дієвої армії УНР та УГА, інспектор авіації УГА, завідувач авіаційного складу Дієвої армії УНР.
In 1918 he served in the aviation of the Army of the Ukrainian state, commander of the 1st Volyn Aviation Division, commander of the air detachment of the Active Army of the UPR and UGA, inspector of aviation of the UGA, head of the aviation staff of the Active Army of the UPR.
З 1920 р. служив в авіації РСЧА у Києві, у 1922 р. закінчив Московський інститут Червоного повітряного флоту, працював завідувачем конструкторського бюро на Київському авіаційному заводі № 6.
From 1920 he served in the air force of the Russian Air Force in Kiev, in 1922 he graduated from the Moscow Institute of the Red Air Fleet, worked as head of the design bureau at the Kiev Aviation Plant № 6.
У 1926 році Калінін очолив конструкторське бюро при авіаційному заводі акціонерного товариства повітряних сполучень «Укрповітрошлях» у Харкові. У 1928—29 рр. розробив там конструкції пасажирських літаків К-4, К-5, які витіснили машини іноземних марок з повітряних ліній СРСР.
In 1926, Kalinin headed the design bureau at the aviation plant of the Ukrpovitroshlyakh joint-stock company in Kharkiv. From 1928 to 1929 he developed the designs for the K-4 and K-5 passenger planes, which displaced foreign-made cars from Soviet airlines.

Костянтин Калінін (1887 – 1938)

Федір Билінкін (1882 - після 1918)

Федір Билінкін (1882 - після 1918), Член Київського товариства повітроплавання
Fedor Bilinkin (1882 - after 1918), Member of the Kiev Aeronautical Society
Син київського купця, студент КПІ, в 1911 р у власному ангарі на Сирецькому аеродромі побудував «Билінкін-біплан». Разом з Ігорем Сікорським і Василем Йорданом, почав створення біплана БІС № 1 (Билінкін, Йордан, Сікорський). Потім його перебудували в літак БІС № 2, на якому 3 червня 1910 року в присутності спортивних комісарів Київського товариства повітроплавання Ігор Сікорський виконав вдалий політ по прямій довжиною в 182 м на висоті 1,2 м тривалістю 12 сек. Надалі було скоєно близько 50 польотів на висоті 10 м, але з малою тривалістю.
The son of a Kyiv merchant, a KPI student, in 1911 he built the Bilinkin Biplane in his own hangar at Syretsky Airport. Together with Igor Sikorsky and Vasyl Yordan, he started creating the BIS № 1 biplane (Bilinkin, Yordan, Sikorsky). Then it was rebuilt into a BIS-2 aircraft, on which on June 3, 1910, in the presence of sports commissioners of the Kyiv Aeronautical Society, Igor Sikorsky made a successful flight in a straight line of 182 m at an altitude of 1.2 m for 12 seconds. Later, about 50 flights were made at an altitude of 10 m, but with a short duration.

Федір Билінкін (1882 - після 1918)

Володимир Григор’єв (1883 – 1922)

Володимир Григор’єв (1883 – 1922), Член Київського товариства повітроплавання
Volodymyr Hryhoriev (1883 - 1922), Member of the Kyiv Aeronautical Society
Український авіаконструктор, головний інженер заводу «Мотор Січ» (1921). У 1902 году вступивши на механічне відділення КПІ. У 1909 - 1915 роках працював на заводі Ф.Терещенка: креслярем, завідувачем майстерень, техніком-конструктором, начальником технічного бюро, помічником директора. У 1911 році навчався у Франції, закінчив авіаційну школу, стажувався в аеродинамічній лабораторії Ейфеля.
Ukrainian aircraft designer, chief engineer of the Motor Sich plant (1921). In 1902 he entered the mechanical department of KPI. From 1909 to 1915 he worked at F. Tereshchenko's plant: as a draftsman, head of workshops, design technician, head of the technical bureau, and assistant director. In 1911 he studied in France, graduated from aviation school, interned in the aerodynamic laboratory of the Eiffel.
З липня 1917 він завідує авіамайстернями КПІ. У 1919 працював начальником науково-технічного відділу Головного управління Військово-повітряного флоту України. З 1921 року в м. Олександрівськ (нині - Запоріжжя) на заводі авіадвигунів "Дека" «Петроградського акціонерного товариства електромеханічних споруд» (пізніше - "Державний авіаційний завод № 9" був головним інженером і одночасно завідувачем його літакобудівного відділу.
From July 1917 he headed the KPI aircraft workshops. In 1919 he worked as the head of the scientific and technical department of the Main Directorate of the Ukrainian Air Force. From 1921 in Oleksandrivsk (now - Zaporizhia) at the aircraft engine plant "Deka" of the "Petrograd Joint Stock Company of Electromechanical Structures" (later - "State Aviation Plant № 9" was the chief engineer and head of its aircraft department.

Володимир Григор’єв (1883 – 1922)

Автор фото невідомий
В’ячеслав Ткачев (1885—1965)

В’ячеслав Ткачев (1885—1965), Член Київського товариства повітроплавання
Vyacheslav Tkachev (1885-1965), member of the Kiev Society of Aeronautics
Військовий льотчик, генерал-майор, Георгіївський кавалер. У вересні 1910 року сотник Ткачов визначений офіцером-вихователем в Одеському кадетському корпусі. Побачивши в одеському небі польоти аероплана захоплюється авіацією і з дозволу начальства вступає до приватної авіашколи. Отримавши диплом цивільного пілота, Ткачов домагається в жовтні направлення на навчання в Севастопольську офіцерську школу авіаційного відділу Повітряного Флоту (ОША ОВФ).
Military pilot, major general, St. George's cavalier. In September 1910, Captain Tkachev was appointed an officer-educator in the Odessa Cadet Corps. Seeing the flights of the airplane in the Odessa sky, he became interested in aviation and, with the permission of his superiors, entered a private aviation school. Having received a diploma of a civilian pilot, Tkachev seeks in October to be sent to study at the Sevastopol Officer School of the Aviation Department of the Air Fleet.
Взяв участь у формуванні 3-й авіаційної роти в Києві, де потім проходив службу разом з Петром Нестеровим. У 1913 році здійснює рекордний переліт на «Ньюпор» за маршрутом Київ - Одеса - Керч - Тамань - Катеринодар загальною протяжністю в 1500 верст. Незважаючи на несприятливу осінню погоду і інші важкі умови, Ткачов блискуче виконав і цю задачу, за що Київське товариство повітроплавання присудило йому золотий знак «За найбільш видатний в Росії в 1913 році переліт».
He took part in the formation of the 3rd Aviation Company in Kyiv, where he later served with Peter Nesterov. In 1913 he made a record flight to Newport on the route Kiev - Odessa - Kerch - Taman - Katerinodar with a total length of 1500 miles. Despite the unfavorable autumn weather and other difficult conditions, Tkachev brilliantly performed this task, for which the Kiev Aeronautical Society awarded him the gold medal "For the most outstanding flight in Russia in 1913."

В’ячеслав Ткачев (1885—1965)

Фотограф невідомий
Олександр Свєшніков (1887 - 1919)

Олександр Свєшніков (1887 - 1919), Член Київського товариства повітроплавання
Alexander Sveshnikov (1887 - 1919), Member of the Kiev Aeronautical Society
Народився в Києві в родині купця 2-ї гільдії. За віросповіданням був православним. Освіту здобув в Київській приватній гімназії Т. А. Вальнера. Вступив до Паризького університету, який закінчив у 1912 році. За свій рахунок навчався польотів на літаках різних систем у Франції в школі Вандома (1912) і в Севастопольській авіаційній школі (1913-1914). Повернувшись з Парижа до Києва в кінці 1912 року, організував власну авіамайстерню, де зібрав з привезених з Франції частин свій літак. Надалі зібрав ще три літаки своєї конструкції.
He was born in Kyiv in the family of a merchant of the 2nd guild. He was Orthodox by religion. He was educated at the Kyiv private gymnasium of TA Wallner. He entered the University of Paris, graduating in 1912. At his own expense he studied flying on aircraft of various systems in France at the Vendôme School (1912) and at the Sevastopol Aviation School (1913-1914). Returning from Paris to Kiev at the end of 1912, he organized his own aircraft workshop, where he assembled his plane from parts brought from France. He later assembled three more aircraft of his own design.

Олександр Свєшніков (1887 - 1919)

Левко Мацієвич (1877 - 1910)

Левко Мацієвич (1877 - 1910)
Levko Matsievich (1877 - 1910)
Український корабельний інженер, судобудівник, автор проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо, перший український авіатор, громадський і політичний діяч. Один із засновників Революційної української партії (РУП).
Ukrainian ship engineer, shipbuilder, author of projects of ships, submarines, minesweepers, seaplanes, etc., the first Ukrainian aviator, public and political figure. One of the founders of the Revolutionary Ukrainian Party (RUP).
У 1886-1895 роках навчався у 3-й Київській гімназії на Подолі, де виявив нахил до математики, фізики, хімії, іноземних мов і класичної літератури. Одним з перших в світі розробив проект авіаносця, Розробив тип літального апарата, здатного піднятися з палуби морського судна.
In 1886-1895 he studied at the 3rd Kyiv Gymnasium in Podil, where he showed a penchant for mathematics, physics, chemistry, foreign languages and classical literature. One of the first in the world to design an aircraft carrier, developed a type of aircraft capable of rising from the deck of a ship.
Загинув в першій в Россійській імперії авіакатастрофі під час польоту над Комендантським полем Санкт-Петербурга.
Died in the first plane crash in the Russian Empire during a flight over the Commandant's Field in St. Petersburg.

Левко Мацієвич (1877 - 1910)

Артур Анатра (1875 - 1943)

Артур Анатра (1875 - 1943)
Arthur Anatra (1875 - 1943)
Підприємець, банкір, купець першої гільдії, один із піонерів авіації в Російській імперії. Засновник та власник найбільшого на півдні Російської імперії авіабудівельного заводу «Анатра». Ініціатор створення Одеської військової авіашколи («Школа нового времени, учреждённая А. А. Анатра»), яку фінансував сам. Один із співзасновників Одеського аероклубу. Видавав журнал «Зоря авіації».
Entrepreneur, banker, merchant of the first guild, one of the pioneers of aviation in the Russian Empire. Founder and owner of the largest in the south of the Russian Empire aircraft factory "Anatra". Initiator of the Odessa Military Aviation School ("School of modern times, established by AA Anatra"), which he financed. One of the co-founders of the Odessa Aeroclub. Published the magazine "Dawn of Aviation".

Артур Анатра (1875 - 1943)

Василь Хіоні (1882-1938)

Василь Хіоні (1882-1938)
Vasily Khioni (1882-1938)
Директор та інструктор авіаційної школи при Одеському аероклубі. Авіаконструктор, перший аероплан «Хіоні-1» збудував 1912 року. Льотчик-випробувач та головний конструктор Одеського літакобудівельного заводу «Анатра». 1916 року завод випустив літак-бомбардувальник за проектом Василя Хіоні. В радянський час працював в Одеських авіаремонтних майстернях №7, створених на базі заводу «Анатра».
Director and instructor of the aviation school at the Odessa Aeroclub. Aircraft designer, the first airplane "Hioni-1" built in 1912. Test pilot and chief designer of Odessa Aircraft Plant "Anatra". In 1916, the plant produced a bomber designed by Vasily Khioni. During the Soviet era, he worked in the Odessa aircraft repair shops G7, created on the basis of the Anatra plant.

Василь Хіоні (1882-1938)

Михайло Єфімов (1881 – 1919)

Михайло Єфімов (1881 – 1919)
Mikhail Yefimov (1881 - 1919)
1909 року здійснив польоти на планері. Вчиться у Анрі Фармана на Шалонському полі. Фарман довірив йому згодом навчати трьох французьких офіцерів льотній справі, також випробовувати аероплани, замовлені військовим відомством. 31 січня 1910 встановив на літаку «Фарман» світовий рекорд по тривалості польоту з пасажиром — пробув в повітрі 1 годину 50 хвилин — цим самим покращивши рекорд, встановлений Орвілом Райтом. 15 лютого Аероклуб Франції вручає йому диплом пілота-авіатора числом 31, що означає: перший дипломований авіатор в Російській імперії. Перші в Російській імперії публічні польоти Єфімова відбулися 8 березня 1910 на Одеському іподромі на літаку «Фарман-4».
In 1909 he flew a glider. He studies with Henri Farman on the Chalon Field. Farman later entrusted him with training three French flight officers, as well as testing airplanes ordered by the military. On January 31, 1910, he set a world record on the Farman for the duration of a flight with a passenger - he spent 1 hour and 50 minutes in the air - thus improving the record set by Orville Wright. On February 15, the Aeroclub of France presents him with the diploma of pilot-aviator number 31, which means: the first certified aviator in the Russian Empire. Yefimov's first public flights in the Russian Empire took place on March 8, 1910 at the Odessa Hippodrome on a Farman-4 aircraft.

Михайло Єфімов (1881 – 1919)

Яков Владимирович Штейнберг
Сергій Уточкін (1876 – 1915)

Сергій Уточкін (1876 – 1915)
Sergei Utochkin (1876 - 1915)
Льотчик-випробувач, пілот-авіатор (з 1910 року), піонер і пропагандист авіації. Брав участь у велосипедних перегонах, грав у футбол, займався автомобільним, вітрильним, ковзанярським та мотоциклетним спортом, боксом, боротьбою, веслуванням, гімнастикою, джіу-джитсу, легкою атлетикою, парашутизмом, плаванням, тенісом. Фехтуванням тощо.
Test pilot, aviator (since 1910), pioneer and aviation promoter. He participated in bicycle races, played football, engaged in automobile, sailing, skating and motorcycle sports, boxing, wrestling, rowing, gymnastics, jiu-jitsu, athletics, skydiving, swimming, tennis, fencing, etc.
Уточкін став другим у Російській імперії вітчизняним льотчиком після Михайла Єфімова. Відповідно до деяких джерел, за свою кар'єру Сергій Ісайович здійснив близько 150-ти польотів на аероплані у 70-ти містах світу. За іншими ж даними, лише впродовж трьох років Сергій Уточкін побував у 600 великих і малих містах Російської імперії, де літав на аероплані.
Utochkin became the second domestic pilot in the Russian Empire after Mikhail Yefimov. According to some sources, during his career Serhiy Isayovych made about 150 flights on an airplane in 70 cities around the world. According to other sources, only for three years Sergei Utochkin visited 600 large and small cities of the Russian Empire, where he flew on an airplane.
Став першим льотчиком Азербайджану. А також брав участь у Першому всеросійському святі повітроплавання, де разом з Єфімовим вони виграли майже усі змагання. Became the first pilot in Azerbaijan. He also took part in the First All-Russian Aeronautics Festival, where together with Yefimov they won almost all competitions.

Сергій Уточкін (1876 – 1915)

Євграф Крутень (1890 – 1917)

Євграф Крутень (1890 – 1917)
Evgraf Kruten (1890 - 1917)
Народився в Києві, по закінченні Київського кадетського корпусу поступив до Павловського військового училища в Санкт-Петербурзі. Отримав чин прапорщика й був зарахований до 4-го кінно-артилерійського дивізіону. За власним бажанням був переведений до 3-ї київської авіаційної роти, згодом служив спостерігачем і коректувальником артелерійського вогню з літака в авіазагоні Петра Нестерова. У 1913 році був присутнім на Сирецькому аеродромі в Києві, коли Петро Нестеров виконував там «мертву петлю».
Born in Kiev, after graduating from the Kiev Cadet Corps he entered the Pavlovsk Military School in St. Petersburg. He received the rank of ensign and was enlisted in the 4th Cavalry Artillery Division. At his own request, he was transferred to the 3rd Kyiv Aviation Company, and later served as an observer and adjuster of artillery fire from an aircraft in Peter Nesterov's air detachment. In 1913 he was present at the Syretsky airfield in Kyiv, when Petro Nesterov performed a "dead loop" there.
У травні 1916 року Крутень був призначений командиром 2-го авіазагону винищувачів. На німецьких оперативних картах район дій винищувальної групи Є. Крутеня позначали червоною лінією, як такої зони, з якої німецькі літаки майже ніколи не поверталися.
In May 1916, Kruten was appointed commander of the 2nd Fighter Squadron. On German operational maps, the area of action of E. Kruten's fighter group was marked with a red line, as such a zone from which German planes almost never returned.

Євграф Крутень (1890 – 1917)